Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Богородчанський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР і Польщі.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Округ | Станиславівський |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Богородчани |
Створений | 1854 |
Площа | 541,72 км² |
Населення | 51 892 (1869) |
Найбільші міста | Богородчани, Солотвин |
Богородчанський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. до Богородчанського повіту з 18 громад (ґмін) приєднано Солотвинський з 24 громад (гмін). Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім.
На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 39 громад, земельно — на 34 кадастральні гміни та займав площу 893 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 61 665 осіб, на 1910 р. — 69 463 особи. Українці-грекокатолики становили 82 % населення повіту (1907)[1].
По округу № 29 IV курії (до 1867 р. включав Богородчанський і Солотвинський повіти, надалі збігався з укрупненим Богородчанським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були:
У листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславівської військової округи Станиславівської військової области ЗУНР. Повітовим комісаром був начальник суду Лев Ткачук, після нього — д-р Осип Охримович. Делегатом до УНРади обраний Дмитро Паневник.[2] Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулої з Франції Армії Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками, а частини УГА Гірська бригада УГА і група «Глибока» були відрізані та змушені перейти через Карпати на Закарпаття, де були інтерновані.
Богородчанський | |
---|---|
пол. Powiat Powiat bohorodczański | |
| |
Місто | Богородчани |
Найбільше місто | Богородчани |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Станиславівське воєводство |
Гміни | 37 |
Населення | |
- повне | 52 895 (1921) |
- густота | 61,9 |
Площа | |
- повна | 854 км² |
Дата заснування | 1867 |
Дата ліквідації | 1 квітня 1932 |
Включений до складу Станиславівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 46 поселень (з них 1 місто, 36 сільських гмін і 7 фільварків) зі 12 467 житловими будинками. Адміністративним центром повіту було місто Богородчани, а загальна чисельність населення повіту складала 56 845 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 49 928 — греко-католики, 2 984 — римо-католики, 3 132 — юдеї, 801 — інших визнань. Площа повіту — 893 км².
Повіт поділявся на самоврядні громади ґміни, які були утворені в 1867 р. під час адміністративної реформи.
Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села Майдан і Присліп передані з Калуського повіту до Богородчанського[3].
1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію розділено між Надвірнянським і Станиславівським повітами.
Кількість:
Передані до Надвірнянського повіту після ліквідації:
Передані до Станіславського повіту після ліквідації:
* Виділено міста та містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Нині на території Богородчанського повіту розташована адміністративна одиниця Івано-Франківської області — Богородчанський район.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.