Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Наза́рій Іва́нович Букате́вич (нар. 10 (22) жовтня 1884, Любомль — 15 грудня 1984, Одеса) — український мовознавець, етнограф та історик, Кандидат філологічних наук, професор.
Назарій Іванович Букатевич | |
---|---|
Народився | 10 (22) жовтня 1884 Любомль, Російська імперія |
Помер | 15 грудня 1984 (100 років) Одеса, СРСР |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Юр'ївський університет |
Галузь | етнографія, історія, мовознавство |
Заклад | Одеський педагогічний інститут, Одеський державний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Нагороди |
Назарій Іванович Букатевич народився 10 жовтня (22 жовтня за новим стилем)[1] 1884 року в містечку Любомль (нині місто Волинської області). В 1905 році закінчив Холмську духовну семінарію[2].
В 1912 році (за іншими даними — в 1911 році[3]) закінчив історико-філологічний факультет Юр'євського (нині Тартуського) університету (нині Естонія).
До 1920 року викладав у Седлецькій гімназі, вчителював.
В 1923—1927 роках викладав українську та російську мови в Одеському інституті народного господарства, у 1926—1930 роках — в Одеському інституті народної освіти.
У 1923—1930 роках був дійсним членом етнографічно-лінгвістичної секції Одеської комісії краєзнавства при ВУАН.
В 1930—1938 роках був викладачем Одеського педагогічного інституту та завідувачем кафедри української мови Одеського університету (1937—1938 рр.).
В 1938 році Н. І. Букатевича звинуватили в націоналізмі та звільнили з роботи. Він змушений був виїхати до Середньої Азії. Там викладав російську мову у місті Кзил-Орда (Казахстан).
У 1943 році захистив дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата філологчних наук. В 1960 році присвоєно вчене звання професора.
В 1944 році повернувся до Одеси. У 1945—1971 роках працював завідувачем кафедри російської мови Одеського державного університету.
У вересні 1958 року Н. І. Букатевича було реабілітовано.
Помер 15 грудня 1984 року в Одесі на сто першому році життя.
Сферами наукових інтересів були українська і російська мови, український фольклор, етнографія, історія української та російської мов, діалектологія.
Дослідник був членом етнографічної комісії ВУАН. Вивчав розвиток українського чумацтва на півдні України. На основі архівних і статистичних матеріалів показав, що російські генерал-губернатори обстоювали привілеї російського купецтва, яке скуповувало сіль оптом, нав'язуючи українським чумакам завищені ціни. Досконало дослідив чумацькі шляхи сполучення, звичаєве право, визначив хронологічні межі активного функціонування промислу.
Опублікував кілька наукових розвідок, де використав зразки народної творчості.
Після повернення із заслання працював у галузі російського мовознавства, вивчав давньослов'янські пам'ятки. Досліджував проблеми розвитку синтаксичних систем російської мови та питання словотвору слов'янських мов.
Керував аспірантурою, в якій, зокрема, навчалися Т. О. Туліна, Д. С. Іщенко та інші.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.