Біочар (вугілля)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Біовугілля або біочар (з англ. biochar) — це легкий чорний залишок з вуглецю та золи, що залишається після піролізу біомаси. Біовугілля може підвищити родючість ґрунтів і збільшити продуктивність сільського господарства, а також значно зменшити рівень вуглецю в атмосфері[1]
Міжнародна ініціатива з біовугілля пропонує визначення «твердий матеріал, отриманий термохімічним перетворенням біомаси в середовищі з обмеженим вмістом кисню».[2]
Біовугілля — це стабільна тверда речовина, яка багата пірогенним вуглецем і може зберігатися в ґрунті тисячі років[3], сприяючи покращенню родючих властивостей ґрунту, завдяки своїх пористій структурі, що насичує киснем та вуглецем ґрунт, і є ідеальним середовищем для розвитку необхідних мікроорганізмів.
Вогнетривка стабільність біовугілля призводить до концепції пірогенного захоплення та зберігання вуглецю[4], тобто секвестрації вуглецю у формі біовугілля.[3] Це може бути засобом пом'якшення зміни клімату завдяки його потенціалу поглинання вуглецю з мінімальними зусиллями.[5][6][7]