Родючість ґрунту
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя. Термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.
Ґрунт є відносно невідновлюваним ресурсом, оскільки його регенерація відбувається через хімічні та біологічні процеси вивітрювання гірських порід, що вимагає геологічних масштабів часу. Діяльність людини, така як урбанізація, вирубка лісів та індустріалізація, може призвести до ерозії та виснаження ґрунту. Для утворення нового ґрунту може знадобитися від сотень до тисяч і більше років для формування нового ґрунту, що робить його невідновлюваним ресурсом. Але комплексний підхід може відновити родючість ґрунту.[1][2]
Еталон родючого ґрунту (найродючіший ґрунт) — чорнозем. Він поширений на території України.
Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:
- Містить здорову екосистему мікроорганізмів та грибків, корисних для росту рослин.
- Багатий на головні елементи, необхідні для живлення рослин: азот, фосфор і калій.
- Містить органічну речовину ґрунту, що покращує його структуру, здоров'я екосистеми та допомагає утриманню вологи.
- Містить достатню кількість мікроелементів, таких як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець, молібден, сірка і цинк.
- Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 7,8.
- Добра структура, що забезпечує необхідний дренаж.
- Велика товщина верхнього шару ґрунту з непошкодженою протягом тривалого часу структурою.
- Містить здорову екосистему мілких ґрунтових тварин.
У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації ґрунтів.
Родючість ґрунту основний фактор сільськогосподарського виробництва, однак при інтенсивному використанні ґрунту показники і здатність забезпечувати речовинами сільськогосподарські рослини на початку велике, але з часом скорочується через виснаження ґрунтового запасу поживних речовин. Щоб продовжити сільськогосподарське виробництво землекористувачі вносять добрива, що містять поживні речовини, однак, це може погіршити здоров'я екосистеми ґрунту і, як наслідок, — погіршити родючість[3]. Певна частина застосованих добрив не діє безпосередньо на рослини та організми чи воду, й адсорбується та накопичується в ґрунті, що виділяє побічні речовини протягом тривалого періоду та порушує здоров'я нормальної екосистеми ґрунту і якість продукції.
За статистикою, в світі кожну 1 хвилину втрачається придатний ґрунт площею 30 футбольних полів. 70% ґрунтів нашої планети вже знищено. З такою швидкістю на Землі придатний для землеробства ґрунт закінчиться за 60 років.[3]