Великі Канівці
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Великі Канівці — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Чорнобаївської селищної громади.
| село Великі Канівці | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Черкаська | ||
| Район | Золотоніський район | ||
| Громада | Чорнобаївська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA71040190050088982 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | до 1648 | ||
| Населення | 1397 | ||
| Площа | 0 км² | ||
| Густота населення | 0 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 19930 | ||
| Телефонний код | +380 4739 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°35′59″ пн. ш. 32°21′12″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
113[1] м | ||
| Водойми | річка Ірклій | ||
| Відстань до обласного центру |
44 км | ||
| Найближча залізнична станція | Золотоноша | ||
| Відстань до залізничної станції |
30 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | смт. Чорнобай | ||
| Карта | |||
  Великі Канівці | |||
 Великі Канівці | |||
| Мапа | |||
 | |||
Назва села походить від перших мешканців Великих Канівців — переселенців з Канева та навколишніх сіл, які й заснували це село.
Перша документальна згадка про Великі (Ближні) Канівці датована 1648 року. Очевидно, що вона є пізнішою за заснування села.[2]
За Гетьманщини Великі Канівці входили як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року вже як сотенний центр у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.
У 1779 році у Великих Канівцях була Преображенська церква[3][4][5]
Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Великі Канівці в 1781 році увійшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1787 року у Великі Канівці зазначені як містечко Канівці у якому проживало 596 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: таємного радника, сенатора Миколи івановича Неплюєва, бунчукового товариша Максима Требинського, городничого золотоніського Секунд-майора Іваненка.[6]
У ХІХ ст. Великі Канівці були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.
Село є на мапі 1812 року.[7]
У другій Світовій війні брали участь 570 односельців, з них загинула 421 особа, а 143 осіб нагороджені орденами й медалями.
На території Великих Канівців розташовувалась центральна садиба радгоспу ім. Котовського, який обробляв 4359 га земельних угідь, у тому числі 4233 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, а було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні — бджільництво, шовківництво, птахівництво. У 1960-х роках тут була середня школа, у якій навчалося 259 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, дві бібліотеки з фондом 17,7 тис. книг.
За даними перепису 2001 року становило 1397 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 382 | 98,93 % |
| Інше | 15 | 1,07 % |
| Разом | 1 397 | 100,00 % |
У селі споруджено пам'ятник борцям за встановлення Радянської влади, пам'ятник капітану А. О. Калініну, який загинув, визволяючи село від німців, обеліск Слави односельцям, що полягли в Другій Світовій війні.
У Великих Канівцях народилися:
- Більшай В. Л. — кандидат юридичних наук.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
