Loading AI tools
вулиця в місті Бучачі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вулиця Галицька — найдовша вулиця міста Бучача Тернопільської області. Починається від «Чортківського роздоріжжя» (автошлях Т 2001), пролягає через центральну частину міста аж до західної околиці, з'єднуючись із автошляхом Н18. Це найдовша вулиця міста — її протяжність становить майже 7 км.
Вулиця Галицька Бучач, Тернопільська область | |
---|---|
Колишні назви | |
австрійського періоду (українською) | Королівка (Королівська), Колійова, Анджея Потоцького |
радянського періоду (українською) | Івана Орлика, Леніна |
Загальні відомості | |
Протяжність | 6,9 км |
Координати початку | 49°03′44″ пн. ш. 25°24′29″ сх. д. |
Координати | 49°03′45″ пн. ш. 25°23′41″ сх. д. |
Координати кінця | 49°04′28″ пн. ш. 25°19′31″ сх. д. |
Транспорт | |
Маршрутні таксі | «Цукровий завод — Трибухівці», «Цукровий завод — Пишківці» |
Зупинки громадського транспорту | Агроколедж, «Сільгогптехніка», Райлікарня, «Роздоріжжя», Автостанція, Центр, спиртзавод[1], Залізнична станція, Цукровий завод, Відгодівельний завод[2] |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Церква Святої Покрови (№ 23), Аптека (№ 47), Житловий будинок (№ 130) |
Державні установи | Бучацький районний архів |
Заклади культури | Бучацька районна бібліотека, кінотеатр ім Довженка, редакція газети «Нова доба» |
Аптеки | 2 аптеки, ветаптека |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Біля опівночі 26 квітня 1904 на вулиці Колійовій виникла пожежа, поширенню якої сприяв сильний вітер. Внаслідок цього вона перекинулася на верхню частину Бучача та приміське село Нагірянку, де згоріли школа, будинок гміни та стара дерев'яна церква.[3]
У 1845—1898 роках частина вулиці від «Чорного моста» на захід називалась «Королівка», або «Королівська» (мабуть, через проїзд нею короля Яна ІІІ Собеського). У 1898 р., після будівництва колії Станіславів — Бучач, назву змінено на «Колійову» (назва між людей затрималась поза Другу світову війну).
У 1908 або 1909 р. міська рада (переважна більшість — поляки, жиди) перейменувала на «вулицю Анджея Потоцького» — вбитого Мирославом Січинським намісника Галичини.
За польської окупації у 1920—1939 р. вулиця була поділена на 3 частини:
Із приходом більшовиків уся вулиця почала називатися «Івана Орлика», за гітлерівців «Bahnhofstrasse», за других «совітів» — Леніна.
Лівобічні: Камінна, Вербова, Б. Лепкого, Лесі Українки, Майдан Волі, Й. Аґнона, С. Бандери, Бічна Галицька, Бариська, Заводська, Миру.
Правобічні: Стрипна, Торгова, Леся Курбаса, Підгаєцька, Святого Миколая, О. Пушкіна, В. Стуса, Бічна Садова, Зелена, Б. Хмельницького, Енергетична.
Впритул до вулиці на майдані Волі — Бучацька ратуша.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.