Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вірменське Ваганьківське кладовище (Вірменська ділянка Ваганьківського кладовища) розташоване в Пресненському районі міста Москви на вулиці Сергія Макєєва, 12, навпроти Ваганьківського кладовища. Має форму правильного ромбу, обнесеного цегляною стіною з баштами. Комплекс пам'яток архітектури, що охороняються (надгробки, церква Воскресіння Христового, поминальний будинок, огорожа і башти).
Вірменське кладовище рос. Армянское кладбище (Москва), трансліт. Армянское кладбище | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
55°45′59″ пн. ш. 37°33′13″ сх. д.H G O | |
Країна | Росія |
Розташування | Пресненський |
Відкрито | 1805 |
Статус | пам'ятка архітектури[d] |
Охоронний статус | виявлений об'єкт культурної спадщини Росіїd[1] |
Вебсайт | ritual.ru/poleznaya-informacia/kladbisha/armyanskoe_kladbishe/ |
Засноване 1805 року[2] за клопотанням Мінаса Лазарева, старійшини вірменської громади в Москві. За його ж ініціативою в 1808—1815 роках побудована церква Воскресіння Христового (Сурб Арутюн, 55°45′57″ пн. ш. 37°33′15″ сх. д.). Проєкт церкви, так само як і проєкт православної Воскресенської церкви Ваганьківського кладовища, іноді приписується О. Г. Григор'єву, однак документальних доказів цьому немає.[2] Церква-ротонда позбавлена дзвіниці, тому що до 1860-х років дзвін у вірменських церквах Москви та Петербурга був під забороною.[2] На конфесійну приналежність цього класичного храму вказує хачкар — різьблений замковий камінь над головним входом, і відсутність іконостасу всередині; вівтар, як годиться у вірменських храмах, встановлений на узвишші. Під усією будівлею церкви — склеп з могилами Лазаревих (в наш час — замурований). В кінці 1850-х років на кошти І. М. Касперова кладовище було сплановано і обнесено муром з вежами по проєкту Михайла Биковського.
Всього під державною охороною перебуває 12 надгробків і сімейних склепів[3][4]. Найбільш ранній з цих пам'яток — обеліск 1844 року над могилою А. А. Лоріс-Мелікова. Більшість могил — кінця XIX століття — початку XX століття. Три з них — усипальниці роду Ананова — каплиці, виконані за середньовічним вірменським каноном. Є надгробки-хачкарів (на могилі Д. С. Мелік-Беглярова, 1913).
Найбільш відомий надгробок — на могилі М. Л. Тарасова, пам'ятник скульптури епохи модерну роботи М. А. Андрєєва (1911—1912). Скульптура була повністю втрачена, крім голови Тарасова, що зберігалася в музеї МХАТу. 1991 року на могилі була встановлена копія андріївської скульптури роботи Ю. Г. Орєхова та С. Г. Мальяна.[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.