Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Транслітерація

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Транслітера́ція, або транслітерува́ння (від лат. trans- — «через», «по той бік» і litera — «літера») — механічне передання тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передання однієї писемності літерами іншої.

Необхідність у транслітерації виникла наприкінці XIX ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та інших системах письма. Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали у XX ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю.

Транслітерація відрізняється від транскрипції, яка при перетворенні на українську мову іншомовних слів керується тим, як ті іншомовні слова вимовляються, а не пишуться.

Remove ads

Принципи транслітерації

Транслітерація застосовується для спрощення друкарського набору або для заміни маловідомого алфавіту відомим. Транслітеруванню піддаються географічні та інші власні назви, терміни, що набули міжнародного визнання. При їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання. Зумовлене це тим, що жоден з існуючих алфавітів не забезпечує повної відповідності між написанням і вимовою.

Особливої гостроти вона набуває з посиленням міжнародних контактів. Вони спричинюють необхідність створення універсальних транслітерацій, чим займається Міжнародна організація зі стандартизації (англ. ISO — International Organisation for Standardisation).

Remove ads

Правила транслітерації

Узагальнити
Перспектива

Офіційна система українсько-англійської транслітерації, яка сьогодні застосовується при відтворенні українських власних назв засобами англійської мови в законодавчих та офіційних актах, оригінально була ухвалена рішенням Української комісії з питань правничої термінології від 19 квітня 1996 р. № 9[1] та після декількох законодавчих відхилень була відновлена (з незначною зміною у відтворенні букви «щ») постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею[2]. Основні її постулати:

  • Використання затвердженої системи не є обов'язковим при перекладі іноземних імен на українську мову.
  • Транслітерація повинна здійснюватися безпосередньо з української на англійську мову, без використання жодної додаткової мови.
  • Затверджена норма є обов'язковою для перекладу імен з української на англійську в законодавчих і офіційних актах.
  • Для стислості система дозволяє для імен як місто «Zaporizhzhia» називатися як «Zaporizhia», «L'viv» як «Lviv» і т. д. Крім того, наведено короткий список офіційних варіантів написання назв: «Ukraine» (без артикля «the»), «Crimea» (на противагу «Krym»), «Black Sea» і «Sea of Azov». У деяких випадках «традиційні» форми можуть бути вказані в дужках після офіційної форми.
Більше інформації Українська, Англійська ...

Примітки

  1. Буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж».
  2. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
  3. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Remove ads

Право на ім'я

Якщо людину не влаштовує транслітерований запис її прізвища та/або імені, вона може скористатися правом транскрибувати їх відповідно до своєї національної традиції, яке дає Цивільний кодекс України, глава 22, Стаття 294[3].

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads