Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петро́ Гаджа (нар. 3 липня 1966, м. Рахів, Закарпатська область, Українська РСР — пом. 22 березня 2014, Київ, Україна) — учасник і захисник Євромайдану, один із загиблих Небесної сотні. Герой України.
Петро Гаджа | |
---|---|
Народився | 3 липня 1966 Рахів |
Помер | 22 березня 2014 (47 років) Київ, Україна ·Газові опіки бронхів та легень |
Поховання | 25 березня, Броварський р-н |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Київ |
Відомий завдяки | Герой України/ Майдану |
Батько | Мирон |
Мати | Марія Миколаївна |
У шлюбі з | Марина |
Діти | Костянтин Проскурко |
Нагороди | |
Проживав у Києві, на Преображенській вулиці, 27[1].
У нього залишилася дружина Марина та 19-річний син Костянтин — студент. Ще є старенька мама Марія Миколаївна (1938 р.н.), яка мешкає у селі під Полтавою.
Був на Майдані з перших днів, займався нічними чергуваннями, входив в восьму сотню. Брав активну участь у запобіганні спроб разігнати Євромайдан. Під час подій під Верховною Радою, коли для розгону активістів застосовували газ невідомого походження, товариші хотіли дати йому респіратор, але він сказав, що їх на всіх не вистачить і віддав свій респіратор молодшому товаришеві. Будучи отруєним газом, до останнього не хотів лягати в лікарню, адже вважав, що лікуватися можна тільки після перемоги над диктаторською владою. В кінці лютого потрапив до лікарні. Майже місяць лікувався від газових опіків бронхів і легенів. За кілька днів до смерті покинув лікарню, збирався їхати в складі Афганської сотні на фронт, але 22 березня помер.
Ховали Петра Мироновича 25 березня у селі Гоголеві Броварського району.[2] Прощання відбулося на Майдані Незалежності в Києві об 11:00.
У Києві на будинку по вул. Преображенській, 27, де мешкав Петро Гаджа, встановлено меморіальну дошку[1][3].
На фасаді Бутенківської школи, що в Кобеляцькому районі на Полтавщині (яку закінчив в 1981 році) у березні 2017 року було урочисто відкрито меморіальну дошку
Київська поетеса Ірина Рассвєтная присвятила Герою вірш[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.