Гайдари

Гайда́ри — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 385 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Задонецька сільська рада.

село Гайдари
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Громада	Зміївська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63140030150063622
Облікова картка	Гайдари
Основні дані
Засноване	1659
Населення	385
Площа	0,791 км²
Густота населення	486,73 осіб/км²
Поштовий індекс	63409
Телефонний код	+380 5747
Географічні дані
Географічні координати	49°38′12″ пн. ш. 36°18′28″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	179 м
Водойми	Дінець
Місцева влада
Адреса ради	63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Гайдари
Гайдари
Мапа
Гайдари у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гайдари.

Географія

Село Гайдари знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване місто Зміїв, нижче за течією за 4 км — село Коропове, на протилежному березі — село Задонецьке. На відстані 1 км розташоване село Іськів Яр. Русло річки звивисте, утворює лимани й озера. Село розташоване у великому лісовому масиві (дуб). На березі річки кілька дитячих таборів, будинків відпочинку, спортивних таборів, біологічна станція.

Археологія

Городище «Гайдари»

• скіфське селище скіфів-землеробів 500-200 років до Р.Х., між селами Гайдари і Задонецьке площею 650х225 м; досліджувалося Борисом Шрамко у 1953 році;
• поселення салтівське “Табір”, біля біостанції ХНУ 700-1000 років досліджувалося Борисом Шрамко у 1974 році;
• городище «Гайдари» слов'янське (пеньківська, волинцівська культури) 200-1000 років, продовжувало функціонувати за Золотої Орди у 1240-1320 роках; досліджувалося Олександром Федорівським у 1927 році.

Історія

Село засноване в 1659 році.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Задонецькому та Гайдарах — 150 людей^[1].

У березні 1942 року угорські війська пограбували село, розстріляли 24 місцевих мешканців^[2].

Наприкінці 2017 року біля села Гайдари було демонтовано один з останніх пам'ятників Леніну в області.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.^[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	379	98.44%
російська	5	1.30%
інші/не вказали	1	0.26%
Усього	385	100%

Пам'ятки

• Біля села розташована біостанція «Гайдари» Харківського національного університету імені Василя Каразіна.
• На біологічної станції живе байбак Тимко, провісник погоди
• Національний природний парк — Гомільшанські ліси

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

1. Мартиролог. Харківська область, ст. 743—747 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2015.
2. Як угорці господарювали в Зміївському районі
3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Погода в селі Гайдари [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]