Генерал від фортифікації

Генерал від фортифікації — військове звання і чин у Російській імперії, що існувало у російських збройних силах протягом короткого часу у 1741—1796.

У зв'язку з особливим положенням артилерії та інженерних військ, де були потрібні грамотні офіцери, які володіли математикою, в 1-й третині XVIII століття існував чин генерал-майор від фортифікації з тими ж правами й обов'язками, що і армійський генерал-майор.

Спочатку офіцери інженерних військ в чинах дорівнювали офіцерам піхоти й кавалерії. Але вже наступного року чини інженерних офіцерів підняли до рівня офіцерів артилерії. Власне, генерал-майор від фортифікації був заступником генерал-фельдцейхмейстера з інженерної служби, який, у свою чергу, командував всією артилерією та інженерними військами. Інженери в ті часи органічно входили до складу артилерії.

Див. також

• Генерал-кригскомісар
• Генерал-фельдцейхмейстер
• Генерал від інфантерії
• Генерал від артилерії
• Інженер-генерал

Джерела

• Титулы, мундиры и ордена Российской империи [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Документы
• Создание системы воинских званий в России в начале XVIII века [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.]