Дружба (Тернопіль)
мікрорайон Тернополя З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Дру́жба» — мікрорайон Тернополя, розташований на правому березі річки Серет і Тернопільського ставу, у західній частині міста.
| Дружба Тернопіль |
||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49.5445° пн. ш. 25.5720° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Тернопіль | |||
| Головні вулиці | Мазепи, Бережанська, Карпенка, Винниченка, Лучаковського, Тролейбусна, Львівська, Миру, Дружби. | |||
| Заклади освіти та культури |
ЗУНУ, ТНПУ | |||
| Парки | «Сопільче», «Загребелля», Тернопільський дендропарк | |||
| Карта | ||||
  Дружба Дружба (Тернопіль) | ||||
 Дружба у Вікісховищі | ||||
Транспортне сполучення з центром здійснюється всього через два мости: між вулицею Мазепи і Руською та на Об'їзній. З півдня межує із селом Петриків Тернопільського району.
Давня історична назва цієї місцевості, що тепер є мікрорайоном «Дружба» — Загребелля. Такий топонім з'являється, вочевидь, у 50-х рр. XVI ст., коли в місті постав замок на березі ставу і споруджено греблю. У польській історіографії він йменувався «Zagrobla» чи «Zagrobela». Урочище Загребелля дало назву селу, що виросло на правому березі Серету і приєднане до Тернополя 1 січня 1926 р.[1]
А в мікрорайон «Дружба» територію перейменовано в радянський час. Це була типова назва для частин міст у СРСР, що означала братерство радянських народів та інтернаціоналізм. Мікротопонім і ойконім «Загребелля» зберігся у назві регіонального ландшафтного парку.
Упродовж XVI — XVII століть Загребелля — відносно малозаселена територія. Втім, Львівський тракт (збігається із сучасною вул. Львівською, простягався далі по сучасній Руській) вже тоді має чимале транзитне значення, адже Тернопіль зростає саме як ремісничо-торговельний центр. На ньому збудована кам'яна друга брама міста. Не втратив Львівський шлях своєї ролі в Австрійській та Австро-Угорській імперії. Як зазначають письмові джерела, лише дві центральні вулиці Тернополя — Львівська і Міцкевича — були міського типу, решта 80 — вузькі, без твердого покриття, завалені сміттям.
Радянські історики наголошували, що саме цією дорогою у 1901—1903 роках через Тернопіль зі Львова проходив головний шлях транспортування газети «Іскра». Звідси шлях проходив до Збаражу, Теофіполя, Гусятина і в Росію. За неповними даними через місто за 3 роки пройшло понад 90 пудів літератури.
Загребелля зазнало значних руйнувань після Першої та Другої світових воєн, 85% будівель лежало в руїнах.[2] Зі встановленням радянської влади у місті почалася активна розбудова житлового масиву.
Географічно село Загребелля простягалося вздовж сучасної вулиці Мазепи та Львівської, на півночі межувало з Кутківцями, з півдня височіла Петриківська гора, а перед нею простягався яр. Під час будівництва житлового масиву яр засипали. На цьому місці — вулиця Миру. А на Петриківській горі, де ще у післявоєнні роки була чинбарня, виросли дружбівські новобудови.[3]
Першими розбудували сучасні вулиці Дружби, Мазепи. Далі на черзі була вулиця Миру. Потім почалося будівництво вулиці Карпенка.
У 1969 році педагогічний інститут перевели з Кременця у Тернопіль. Відтак, з початку 70-х почалася активна розбудова студентського містечка педуніверситету. Приблизно у той же час починається і розбудова студентського містечка Тернопільського національного економічного університету.
Післявоєнна розбудова масиву «Дружба» відбувалася не так вже й швидко як це здається. Так, до кінця 50-х років міст на греблі був дерев’яний. А від греблі і аж до Середньої церкви (Церква Різдва Христового, що на вул. Руській) тягнувся бульвар. Під час будівництва тролейбусної лінії бульвар ліквідували, так само і ліквідували дерев’яний міст на греблі, його замінили на сучасний (міст біля «Маяка»).
У грудні 1975 року в Тернополі запустили перший тролейбус. Втім, регулярні маршрути тролейбуси почали здійснювати у 1976 році. Перші тролейбусні маршрути з’єднували центральну частину міста із масивом «Дружба».
Пік розбудови мікрорайону «Дружба» припадає якраз на середину 1970-х років. У цей час активно зводили житлові багатоповерхівки, прокладали дороги, тролейбусні лінії тощо.
Наприкінці 70-х на місці болота і торфових розробок почали зводити гідропарку «Топільче». Першу чергу гідропарку відкрили тільки у 1983 році.[4]
У роки незалежності «Дружба» активно розбудовується у західному та південному напрямках. Міська влада планує тут створити новий мікрорайон з розвиненою інфраструктурою[2].
- Бережанська
- Іванни Блажкевич
- Ілярія Бриковича
- Степана Будного
- Гетьмана Івана Виговського
- Володимира Винниченка
- Волинська
- Грабовського
- Володимира Громницького
- Братів Ґжицьких
- Далека
- Михайла Драгоманова
- Дружби
- Загребельна
- Західна
- Миколи Карпенка
- Максима Кривоноса
- Куток
- Володимира Лучаковського
- Львівська
- Гетьмана Івана Мазепи
- Миру
- Михалевича
- Надзбручанська
- Гетьмана Пилипа Орлика
- Майдан Перемоги
- Петриківська
- Південна
- Бульвар Просвіти
- Спадиста
- Степова
- Тбіліська
- Тісна
- Тролейбусна
- Цегельний
- Чумацька
- Юності
- Назарія Яремчука
У зв'язку з російсько-українською війною міськрадою Тернополя було прийнято рішення запропонувати перейменувати вулицю Макаренка на вулицю Іванни Блажкевич, вулицю Достоєвського на вулицю Ілярія Бриковича. 11 липня 2022 року - вулиці Макаренка і Достоєвського отримали нові назви, в назву вулиці Лучаківського внесено технічні зміни — назву змінено на вулицю Володимира Лучаковського.
До мікрорайону курсують комунальні автобуси №1А, 9, 23, 29, 31, 32, 35, маршрутні таксі №2, 3, 5, 5А, 11, 12, 15, 16, 17, 19, 27, 33, тролейбуси №2, 3, 5, 11, а також всі, що прямують в депо або на маршрут. В межах мікрорайону налічується понад 30 зупинок громадського транспорту. [5]
Греко-католицькі
- Храм Святих Володимира і Ольги
- Храм Всіх святих Українського народу
- Храм Святого Йосафата
- Храм Святого Миколая
- Храм святого Великомученика Пантелеймона Цілителя
- Храм перенесення мощів св. Миколая
Православні
- Храм Всіх святих Землі української
Інші
- Церква Християн Віри Євангельської «Світло для світу»
Виші:
- Західноукраїнський національний університет
- Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
- Тернопільський комерційний інститут
Школи:
- Мирослав Луцишин (1908—1943) — наймолодший вояк Першої світової війни, народився в селі Загребелля на вул. Болотній, 19.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
