Loading AI tools
італійський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Діно Буццаті | ||||
---|---|---|---|---|
Dino Buzzati | ||||
Народився | 16 жовтня 1906[1][2][…] Беллуно, Венето, Італія[3] | |||
Помер | 28 січня 1972[1][2][…] (65 років) Мілан, Італія[4][5][3] ·рак підшлункової залози | |||
Країна | Італія[6] Королівство Італія | |||
Діяльність | драматург журналіст письменник художник | |||
Alma mater | Державний Університет Мілана | |||
Напрямок | новела | |||
Magnum opus | The Tartar Stepped і Ель Кукуй | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Батько | Giulio Cesare Buzzatid | |||
Брати, сестри | Adriano Buzzati-Traversod | |||
Нагороди | ||||
Сайт: dinobuzzati.it | ||||
| ||||
Діно Буццаті у Вікісховищі | ||||
Ді́но Буцца́ті (італ. Dino Buzzati; 16 жовтня 1906, Беллуно, Італія — 28 січня 1972, Мілан) — італійський новеліст, журналіст, драматург, художник. Автор великої кількості сюрреалістичних і фантастичних романів та оповідань, настільки, що його неодноразово називали «італійським Кафкою»[7], він вважається, разом з Італо Кальвіно, Томмазо Ландольфі та Хуаном Родольфо Вілкоком, одним з найвидатніших письменників-фантастів Італії 20-го століття: його найвідомішою книгою є «Тартарська пустеля» (італ. Il deserto dei Tartari), роман 1940 року.
Навчався в Мілані, отримав диплом юриста, все життя пропрацював журналістом в газеті «Кор'єре делла сера».
Проза Буццаті тяжіє до фантастики, нерідко має характер притчі, в цьому плані його часто співставляють з Едгаром По, Кафкою. У найвідомішій книзі Буццаті, романі «Татарська пустеля» (1940), розповідається про забутий всіма форт на межі з пустелею, з боку якої очікується нашестя. Всі, хто знаходиться у форті, живуть очікуванням полчищ, з якими вони зможуть битися, і бачать себе рятівниками країни. Ті, хто опинився у фортеці, не можуть її покинути. За книгою був знятий однойменний фільм Валеріо Дзурліні (1976). Герої розповідей «Коломбр», «Сім гінців» — раби і жертви власних ідей.
Як художник ілюстрував свої книги, працював у театрі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.