Ерік Шінсекі

Ерік Кен Шінсекі (англ. Eric Ken Shinseki; нар. 28 листопада 1942, Лігуе, Кауаї, Гаваї) — американський державний та військовий діяч японського походження, міністр у справах ветеранів США (2009—2014)^[2].

Ерік Шінсекі Eric Shinseki
Ерік Шінсекі
Прапор 7-й Міністр у справах ветеранів США
11 січня 2009 — 30 травня 2014
Президент:	Барак Обама
Попередник:	Джеймс Бенджамін Пик
Спадкоємець:	Роберт Макдональд
Прапор 34-й Начальник штабу Армії США
21 червня 1999 — 11 червня 2003
Президент:	Білл Клінтон Джордж В.Буш
Попередник:	Денніс Реймер
Спадкоємець:	Пітер Шумайкер
Прапор 28-й Заступник начальника штабу Армії США
24 листопада 1998 — 21 червня 1999
Президент:	Білл Клінтон
Попередник:	Вільям Крауч
Спадкоємець:	Джон Джек Кін
Народження:	28 листопада 1942(1942-11-28) (81 рік) Ліхує, Кауаї, Гаваї
Національність:	японець
Країна:	США
Релігія:	лютеранство[1]
Освіта:	Військова академія США Дюкський університет Командно-штабний коледж армії США Національний воєнний коледж США
Військова служба
Роки служби:	1965–2003
Приналежність:	США
Рід військ:	армія США артилерія, бронетанкові війська
Звання:	Генерал
Командував:	начальник штабу Армії США заступник начальника штабу Армії США Командувач 7-ї армії Командувач ОЗС НАТО в Центральній Європі Командувач СФОР командир 1-ї кавалерійської дивізії командир 2-ї бригади 3-ї піхотної дивізії
Битви:	Війна у В'єтнамі Боснійська війна
Нагороди:	Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США) Медаль «За видатні заслуги» армії (США) Медаль «За видатні заслуги» ВМС США Медаль «За видатні заслуги» ВПС США Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Бронзова Зірка (США) Бронзова Зірка (США) Бронзова Зірка (США) Пурпурове серце (США) Пурпурове серце (США) Медаль ВПС (США) Медаль «За похвальну службу в Збройних силах» (США) Медаль «За похвальну службу» (США) Медаль «За службу національній обороні» (США) Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медіафайли у Вікісховищі

За час військової служби генерал (1997), начальник штабу Армії США (1999—2003), командувач 7-ї армії, а також Командувач ОЗС НАТО в Центральній Європі. Єдиний у Сполучених Штатах виходець з азійської діаспори, що досягнув рангу чотирьохзіркового генерала^[3]. Двічі брав участь у бойових діях у В'єтнамі, де в результаті підриву на протипіхотній міні втратив стопу, проте після лікування та реабілітації продовжив подальшу службу у лавах Збройних сил країни. Нагороджений трьома Бронзовими зірками та двома Пурпуровими серцями^[4].

Біографія

Див. також

• Future Combat Systems
• Stryker
• Дослідницько-випробувальне командування армії США
• Американці японського походження
• Вільям Вестморленд

Джерела

Примітки

1. Gregg K. Kakesako (21 червня 1999). Native son joining ranks of eminent Army leaders. Honolulu Star Bulletin. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 13 листопада 2012.
2. Jaffe, Greg; O'Keefe, Ed (30 травня 2014). Obama accepts resignation of VA Secretary Shinseki. Washington Post. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
3. Overseas Contigency Operations Profiles. Asia Pacific Americans in the United States Army. United States Army. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
4. Eric Shinseki (12 травня 2009). Remarks by Secretary Eric K. Shinseki, 2009 Secretary's Awards for Excellence in Nursing. U.S. Department of Veterans Affairs. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.

Література

• Transcript of the Chief of Staff of the Army's Remarks to Soldiers Radio and Television (after the attacks of September 11th). Army News Service. 14 вересня 2001. Архів оригіналу за грудень 10, 2008. Процитовано жовтень 3, 2014.
• Burlas, Joe (10 червня 2003). Commentary: Shinseki leaves legacy of irreversible momentum. Army News Service. Архів оригіналу за грудень 10, 2008. Процитовано жовтень 3, 2014.
• Dickey, Connie. «Chief of Staff shares his concerns for the soldier and the Army», ARNEWS, June 28, 1999. From media interview 3 days after becoming Army Chief of Staff.
• Moulin, Pierre. « Commentary: Eric Shinseki Gallery» [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Fort DeRussy — U.S. Army Museum of Hawaii, April 2008. ISBN 978-1-56647-850-2
• Siemieniec, Jack. «Chief of Staff expands on Army Vision» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], ARNEWS, January 31, 2000. (URL retrieved May 27, 2006)

Посилання

• VA Official Biography — офіційна біографія
• Official U.S. Army biography [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.], in Bell, William Gardner. COMMANDING GENERALS AND CHIEFS OF STAFF 1775—2005: Portraits & Biographical Sketches of the United States Army's Senior Officer, United States Army Center of Military History, 2005. (ISBN 0-16-072376-0)
• NYTimes article on cabinet post [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Eric K. Shinseki Collection (while CSA) [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Eric K. Shinseki Gallery Fort DeRussy Army Museum of Hawaii [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Військова кар'єра в Збройних силах США
Попередник: генерал-майор Веслі Кларк	командир 1-ї кавалерійської дивізії березень 1994 — липень 1995	Наступник: генерал-майор Леон Ла-Порте
Попередник: генерал Вільям Крауч	командувач Європейської армії США 5 серпня 1997 — 10 листопада 1998	Наступник: генерал Монтгомері Мейгз
Попередник: генерал Вільям Крауч	28-й Заступник начальника штабу Армії США 24 листопада 1998 — 21 червня 1999	Наступник: генерал Джон Джек Кін
Попередник: генерал Денніс Реймер	34-й Начальник штабу Армії США 21 червня 1999 — 11 червня 2003	Наступник: генерал Пітер Шумайкер

Політична кар'єра
Попередник: Джеймс Бенджамін Пик	7-й Міністр у справах ветеранів США 11 січня 2009 — 30 травня 2014	Наступник: Роберт Макдональд