Loading AI tools
український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч, освітянин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рома́н Миха́йлович Завадо́вич (нар. 18 грудня 1903, Славна, Золочівського повіту нині Тернопільського району — 31 травня 1985, Чикаго, США) — український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч, педагог, пластун. Криптоніми, псевдоніми: М. М., Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець, М. Мамороський та інші.[1]
Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Завадович Роман Михайлович | |
---|---|
Псевдо | М. М., Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець, М. Мамороський |
Народився | 18 грудня 1903 або 1903 Славна, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР |
Помер | 31 травня 1985 Чикаго |
Поховання | Український цвинтар святого Миколая |
Діяльність | письменник журналіст редактор |
Alma mater | Львівський національний університет |
Народився Роман Завадович у вчительській сім'ї в селі Славна, Золочівського повіту (тепер Тернопільського району Тернопільська область, Україна). Дитинство провів у селах Плісняни, Присівці (тепер — Тернопільського району) та Ремезівці (нині — Золочівського району Львівської області).
Закінчив початкову школу в Присівцях. Навчався у гімназіях Перемишля, Золочева й Тернополя. Великий вплив на нього справили Іван Франко, з яким упродовж трьох років — у 1912—1914-их — під час вакацій у Криворівні мешкав під одним дахом, також фольклорист та етнограф Володимир Гнатюк.
Склавши 5 червня 1920 р. матуру (іспит зрілості) у Тернопільській гімназії, приїхав до Львова; тут став студентом Українського таємного університету. Опісля студіював (з перервами) славістику у Львівському державному університеті (закінчив у 1938 році, магістр філософії). Під час студій належав до «Гуртка студентів-українців» та до літературного об'єднання «Листопад». З 1923 року вчителював на Золочівщині, провадив культурно-освітню роботу у селах Золочівщини: засновував читальні «Просвіти», гуртки «Рідної школи» і «Сільського господаря», організовував кооперативи, самоосвітні секції молоді, хори, театральні гуртки, ставив п'єси.
З 1937 р. — постійний співробітник заснованого у Львові журналу для дітей «Малі друзі». У 1939 −1941 рр. викладав українську мову та літературу в середній школі у Золочеві. Під час німецької окупації жив у Ремезівцях, співпрацював із журналом «Малі друзі» (Краків-Львів)[2]. 1944 р. виїхав до Німеччини, жив у різних таборах для переселенців (найдовше — у Бад-Верісгофені).
Із серпня 1945 до травня 1948 р. викладав українську мову та літературу в таборовій гімназії у Міндельгаймі. Співзасновник (з Б. Гошовським) Об'єднання працівників дитячої літератури (1947). 1949 р. емігрував до США (м. Амстердам, з 1950 — м. Чикаго).
З часу створення (1954) журналу для дітей «Веселка» співпрацював із ним і входив до його редакційної колегії. Дебютував у літературі віршем «Святий Миколай» у львівському двотижневику «Світ дитини» (15 грудня 1920 р.)[2]. Твори публікував під псевдонімами Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець, М. Маморський, криптонімом М. М. та ін Поезії, сценічні картини та інші художні твори, статті друкував у журналах «Дажбог», «Дзвони», «Літературно-науковий вісник», «Молода Україна» (всі — Львів), «Сонечко», «Юні друзі» (Лондон), «Євшан-зілля» (Торонто), «Мій приятель» (Вінніпег), «Веселка» (США), «Наше Життя» (Філадельфія), «Овид», «Церковний Вісник» (Чикаго), «Вільне слово» (Сідней) та інших, у газетах, календарях, альманахах.
Автор виданих у Львові книг «Князь Марципан» (друге видання — Регенсбург-оселя, 1948), «Рицар Лесь», «Серед ангелів» (усі — 1924), «Казка про царевича Івана», (1925), «Через файку» (1927), «На дворі царя Гороха» (1935), «Живий страхопуд», «Покарані калатьки» (обидві — 1936), «Пісня про княжу Україну» (1938, друге видання — Краків, 1941), а також «Пригоди гномика Ромтомтомика» (Краків, 1940; Сідней, 1955; США, 1957; Торонто — Нью — Йорк, 1964; Чикаго, 1979), «Геть із чортиком», «Діва Марія допомогла» (обидві — Вінніпег, 1951), «Карпатський чарівник» (Чикаго, 1980) та інші.
Автор передмови да історичної повісті Наталени Королевої «Quid est verita?» («Що є істина?»; Чикаго, видавництво Миколи Денисюка, 1961) та її редактор. Редактор книжкових видань у видавництві М. Денисюка у Чикаго, редактор мови журналів «Овид», «Церковний вісник», «Лікарський вісник», «Інформаційний вісник» та інших періодичних видань, брав участь у редагуванні радіопередач для дітей.
Надзвичайний професор мови та літератури Українського Католицького Університету в Римі, вів курси з мовознавства у філії цього університету в Чикаго. Викладав українську мову в Школі українознавства (1951—1956) та на Педагогічних курсах імені П. Могили. Співзасновник Братства св. Андрея Первозваного в Чикаго, яке згодом надало йому почесне звання «старшого брата».
Статті та спогади Р. Завадовича вміщені у збірнику «Зборівщина» (1985). 1992 р. в Тернополі видана збірка «Три казки» (упорядник Б. Мельничук), куди увійшов твір «Про хруща-листоношу, що вмів раду собі дати». 1995 року в Тернополі перевидана книжка Р. Завадовича «Пригоди Гномика-Ромтомтомика» (редактор Б. Мельничук).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.