Loading AI tools
велика річка в Центральній та Східній Європі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Буг або За́хідний Буг[1] (біл. Захо́дні Буг, пол. Bug) — річка в Україні, Білорусі та Польщі. Ліва притока Нареву (басейн Вісли).
Західний Буг | |
---|---|
Західний Буг біля с. Стриганка | |
49°53′33″ пн. ш. 25°00′59″ сх. д. | |
Витік | с. Верхобуж (Золочівський район, Львівська область) |
• координати | 49°53′33″ пн. ш. 25°00′59″ сх. д. |
• висота, м | 350 |
Гирло | Зеґжинське водосховище на р. Нарев |
• координати | 52°30′24″ пн. ш. 21°05′03″ сх. д. |
Басейн | басейн Нарвиd |
Країни: | Україна Білорусь Польща |
Регіон | Волинська область Берестейська обл. Львівська область |
Довжина | 772 км (в Україні 392 км) |
Площа басейну: | 39 420 км² |
Середньорічний стік | 108 м³/с |
Притоки: | |
Водойми в руслі | Зегжинське водосховище |
Медіафайли у Вікісховищі |
Буг — це назва індоєвропейського походження, що уперше з'являється на сторінках давніх літописів поряд з етнонімом «бужани». Назва походить від індоєвропейського кореня *bheug(h) — «гнути, згинати», етимологічно споріднене з праслов'янським інфінітивом *bъgati — «вигинати, закручувати» та з праслов'янським коренем *bag- // *bog- // *bug- із реконструйованим значенням «затоплене місце; течія, потік», споріднене з праслов'янським іменником *bag-no — «багно, болото». Назва вказує на особливості гідроландшафту річки з великою кількістю закрутів та заболочених місць[2].
Сучасна назва ріки (з указівкою на її розташування у західній частині України) з'явилася внаслідок помилки. Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, російський геолог В. Д. Ласкарєв звернув увагу на існування двох річок з, як йому здавалося, однаковими назвами — Буг. Західна річка й справді звалася Бугом, південна ріка — Богом. Проте В. Д. Ласкарєв не помітив цього і наніс їх на карту як Західний Буг і Південний Буг[3].
Довжина становить 772 км (в Україні 392 км), площа басейну — 39 420 км² (в Україні — 10 100 км²). Похил річки — 0,3 м/км. Західний Буг — рівнинна річка (заболочена заплава, стариці, звивисте річище); у басейні річки багато озер, зокрема Шацькі озера. Судноплавна в нижній течії.
У басейні річки на території Львівської області є 7 водосховищ загальним об'ємом 31,4 млн м³. Найбільші з них: Добротвірське — 14,8 млн м³ та Сокальське — 4,92 млн м³.
Середньорічні витрати води змінюються по довжині річки від 1,12 (с. Сасів) до 29,5 м³/с (м. Сокаль).
В умовному створі на кордоні України, Польщі та Білорусі середні витрати води р. Західний Буг становлять 52,3 м³/с (отримано розрахунковим методом українськими гідрологами)[4].
Мінералізація води річки в середньому становить: весняна повінь — 497 мг/дм³; літньо-осіння межень — 518 мг/дм³; зимова межень — 573 мг/дм³[4].
Середньорічний іонний стік з водами Західного Бугу з території України становить 793,5 тис. т/рік (58 % — весняна повінь, 26 % — літньо-осіння межень, 16 % — зимова межень)[4].
Витік розташований у селі Верхобужі Золочівського району (Львівська область) на Подільській височині (низькогірне пасмо Вороняки). В Україні тече територією Малого Полісся (в межах Надбужанської котловини), між Сокальським пасмом та Надбузькою височиною (частини Волинської височини), а також уздовж західного краю Поліської низовини. Буг впадає в штучне Зеґжинське озеро (раніше — в річку Нарву).
Праві
Ліві
Буськ, Кам'янка-Бузька, Добротвір, Соснівка, Червоноград, Сокаль, Сасів, Устилуг, Володава, Тереспіль, Дорогичин, Берестя.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.