Купче
село у Львівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ку́пче — село в Україні, у Буській міській громаді, Золочівського району Львівської області[6]. До 2020 року села Купче та Ракобовти підпорядковувалися Купченській сільській раді[7], нині орган місцевого самоврядування — Буська міська рада[6]. Населення становить 488 осіб[1].
| село Купче | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Золочівський район |
| Громада | Буська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040030310098324 |
| Основні дані | |
| Населення | 488[1] |
| Площа | 1,703 км² |
| Густота населення | 286,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80514[2] |
| Телефонний код | +380 3264[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′48″ пн. ш. 24°33′43″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м[4] |
| Водойми | Західний Буг |
| Відстань до обласного центру |
57 км[5] |
| Відстань до районного центру |
37 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Красне |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1[6] |
| Карта | |
  Купче | |
 Купче | |
| Мапа | |
 | |
Географія
Село розташоване за 57 км від обласного центру, 37 км від районного центру та 6 км від адміністративного центру міської громади. За 10 км знаходиться найближча залізнична станція Красне[5]. На півночі межує з селом Ракобовти, на північному сході — з селом Ланерівка, на сході — містом Буськ на півдні та південному заході — з селом Кізлів. По північно-східній межі села тече ріка Західний Буг, від якої у межах села Купче витікає потік Середній та тече до села Кізлів. На межі з Ракобовтами на невеликому просторі тече потік Рудка (притока Західного Бугу)[8]. У низовині Західного Бугу територія заболочена[9].
- Вулиці
У селі Купче налічується 5 вулиць[10].
- Набережна
- Підлісна
- Сонячна
- Хмельницького Богдана
- Шевченка Тараса
Населення
За даними перепису населення 1880 року у селі Купче мешкало 435 осіб, з них: 290 українців-греко-католиків та 145 поляків[9]. У 1939 році у селі мешкало 720 осіб, з них: 500 українців-греко-католиків, 20 поляків, 20 осадників, 170 українців-римокатоликів та 10 євреїв[11], наприкінці 1960-х років — 557 осіб[12]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 488 осіб[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
| Мовний склад населення с. Купче | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 485 | 99,39 | ||||||||||||
| російська | 3 | 0,61 | ||||||||||||
Історія
Купче вперше згадується у письмових джерелах за 1470 рік[12].
У 1880-х роках у селі діяла греко-католицька церква, школа та каса позичкова ґміни з капіталом 995 злотих[9].
16 травня 1905 року відбулася канонічна візитація митрополита Андрея Шептицького. Митрополита супроводжували на конях 40 хлопців з Купча і Ракобовтів в українському строї. Митрополит прибув в Купче у супроводі отця-декана Бузецького, о. Григорія Славинського з Кізлова, крилошанина Митрополита консисторії Комарницького та о. Василевського зі Львова з церкви Святої Параскевії і ще 10 священиків. У брамі біля церкви їх зустрічали місцевий священик о. І. Дорош, о. О. Петрушевич з Буська, о. Степан Петрушевич з Польового, о. Цеглевич з Побужан, власник Купча Юрій Ладинський. Гостей привітав парох о. І. Дорош[13].
1 серпня 1934 року було створено ґміну Буськ у Кам'янко-Струмилівському повіті, до якої також увійшло й село Купче[14].
За радянських часів село Купче належало до колгоспу імені XXI з'їзду КПРС. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур (в основному пшениця, жито), з технічних — цукрові буряки, льон, а також на м'ясо-молочному тваринництві. За високі показники у розвитку сільського господарства 32 чоловіки відзначені урядовими нагородами, серед них Є. Г. Гачкевич та М. І. Макар нагороджені орденом Леніна. У селі діяли початкова школа, клуб та бібліотека[12].
Пам'ятки, визначні місця
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована у 1902 році, згоріла під час першої світової війни. В шематизмах виданих по війні відзначена дерев'яна каплиця, збудована у 1918 році (за іншими даними — 1919 році). Громада у 1919 році збудувала нову церкву. Майстром був Семен Куцко, який розмістив її практично на місці попередниці. І ця церква також згоріла у травні 1957 року. На її фундаменті у 1957 році місцева громада під керівництвом Семена Куцка збудувала невелику церкву-каплицю, без особливих архітектурних форм, бо тодішня влада не дозволяла будувати церков. У тому часі вона діяла як Російська православна церква і як дочірня церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Ракобовтах. Правили тоді у місцевій церкві о. Андріян Піджарко, о. Богдан Корпало[15]. У 1960 році церкву зачинили[16][17]. Релігійна громада УГКЦ парафії Різдва Пресвятої Богородиці села Купче зареєстрована 13 грудня 1991 року, стараннями о. Богдана Корпала[15] і від того часу офіційно користується церквою[16]. Освячення церкви відбулося у грудні 1994 року[18]. При церкві створений хор, яким керує дяк Мар'ян Чучман. На парафії відновлено пам'ятний хрест на згадку про скасування панщини у 1848 році, збудовано капличку Божої Матері[15]. Збереглася давня дерев'яна дзвіниця, що була збудована на початку XX століття поблизу церкви[16]. Нині ця невеличка церква виконує роль церковної каплиці.
У 2008 році освячено наріжний камінь під будівництво нового мурованого храму. Святиню будували протягом тринадцяти років на кошти парафіян і завершили у 2021 році. 21 вересня 2021 року відбулося освячення новозбудованого храму. Урочисту службу очолив Преосвященніший Владика Михаїл Колтун у співслужінні духовенства деканату та храму[19].
Археологічні розвідки
У XIX столітті на околиці села виявлені сліди язичницького поховання, а також крем'яне знаряддя праці[9].
Відомі люди
- Мочульський Юрій Григорович — український військовик. Старший сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, командир взводу у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Народився у селі Купче.
- Чучман Василь Мар'янович — український диригент, педагог. Народний артист України. Кавалер Ордена «За заслуги» III ступеня. Головний диригент Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
