За даними польського генеалога Адама Бонецького, Діонісій (Дениско) з Підгайців, записаний у 1397 році свідком однієї з грамот, писаної в Глинянах, мав 4 синів: Івашка, Юрія, Дмитра і Каленика (Фелікса Каленика), які почали звично підписуватись як Лагодовські.
Великий князь Волинський Федір Любартович (бл.1351—1431), син князя Любарта-Дмитра, надав землі навколо сучасного с. Лагодів славному і заможному лицареві Лагодовському— «пану на Лагодові». За це Лагодовський був зобов'язаний з дружиною надавати Федору Любартовичу допомогу при обороні княжих сіл та міст, будувати замки, направляти дороги, давати підводи та платити податки.
Представники
Дениско (Діонісій), у документах його називають «з Погорілець» або «з Підгаєць»; Р. Бучко (дослідник історії Винник) стверджує, що мав шестеро дітей[1]
Івашко з Вишнева та Виняр
Юрій з Підгайців, правдоподібно, не мав нащадків
Дмитро (пом.1470[2][1])— руський військовик і політик, продав за 200 гривень своє село пол.WoskrzeminczeПйотру Одровонжу зі Спрови,[3] у 1440 році «відприсяжився», що в цілому не винен та не перешкоджав передачі Кременецького замку Короні, підписав конфедерацію 1464 року проти Одровонжа, у 1466 році подав позов на Яна Нарайовського через те, що той охрестив служницю-русинку за католицьким обрядом; дружина— Анна, дідичка частини Сідлиськ[4], Дворища, частини Під'яркова, Смерекова[2]
Марухна (Маруся), дружина Василя Свистельницького[2]
Ванько— у 1515р. Ванько володів 30 селами, були серед них Винники та Підберізці. Остання згадка про Ванька Лагодовського датується 1537р.[1] дружина— Анна, з нею у 1494 році продали село Ясенів шляхтичу Пйотру Олеському за 300 гривень, був буським войським (за Несецьким, ще у 1537[5]), жив принаймні у 1537 році (це твердження також є у Несецького[5])
Івасько (Івашко) Ванькович зі Станимиру,
Захарій Ванько— чоловік Богдани Семашко (її батько Василь (пом. 1561)— луцький замковий суддя),[6] яка після смерті знову вийшла заміж (всього— 5 разів)[7]
Олександр Ванько, дружина— Барбара з Сенна; 1569р. король Сигізмунд II Август видав мандат про повернення Олександру Лагодовському незаконно відібраного маєтку— с. Винники з прилеглими пасікою і ставком.
Іван (Ян) Лагодовський— католик, син Олександра Ванька Лагодовського. Був депутатом на трибунал (1598р.), послом на Волинському сеймі (1607р.) і волинським каштеляном (1617р.— 1622р.). 1613р. під час перебування на засіданнях Коронного трибуналу в Любліні мав змогу вперше ознайомитися з діяльністю місцевих Кармелітів Босих. Є згадка про напад Яна на сусіднє село Чишки: «Ян Лагодовський з Винників: у 1592р. він набрав собі з лісу, який належав монахам, деревини на 15 000 гривень, а у 1603р. вивіз звідти ж 5 000 возів деревини». Мав шестеро дітей: Станіслав (ротмістр[8]), Олександр (його не згадує Несецький[8]), Марко, Микола,[8] Андрій, Юрій і Анна[1]— дружина нурського каштеляна Станіслава Бжуски[8] За К. Несецьким, його ім'я Єронім.[8]
Станіслав (пом. 1626)— ротмістр[8], А. Бонецький припускав, що був сином іншої матері, оскільки був убитий братами Олександром і Марком; його вдова Гальшка Хриніцька стала дружиною воєводича мінського Павла Паца
Олександр, навчався в Антверпені, (його не згадує Несецький[8]),
Каленик (Фелікс Каленик) з Підгаєць, Залуки, Погорільців
Петро, за Бонецьким, один з синів, який писався Лагодовським, у 1486 році староста у Кам'янці-Струмиловій з «рук» Струмилів, за відмову йти на війну у нього конфіскували певні маєтки (половина Вижнян, також Куровичі, Печеніги Солові, Шидлів, суми на Розворянах), вбитий наприкінці 1497 році селянами з Батятичів[2]
Мартин
Яків
Анна, дружина Сенька Галки з Глещова
Р. Бучко, дослідник історії Винник, пише: «Геральдики наводять ще два покоління— Іваська Ваньковича, якого оскаржує львівський канонікРКЦПонятовський за різні утиски та несплату десятини і „проклинає“ (означає відлучення від церкви) з конфіскацією дібр аж до знесення „прокляття“ у 1539р., хоча раніше він оправдався від закиду про грабунок Винник та Підберізців. Його батько придбав ці села у Струмила[16], але вдова Єлизавета Струмилова мала якісь претензії. Інших відомостей про Іваська нема. Не відомо також нічого про його дружину. Теоретично Івасько і Ванько могли б бути однією особою, бо лише одна дитина у сім'ї на цей час була рідкістю. Дружина Ванька— Анна, про її походження інформація відсутня. Друге покоління у згаданих геральдиків, яке пропустили Владислав Лозинський, а за ним Влох,— четверо дітей Іваська Ваньковича, серед них Олександр Ванько Лагодовський (1525—1574рр.) успадкував серед інших сіл Винники. Ймовірно, проживав у Винниках, бо конфліктував з львівськими райцями і збирав податки».