Loading AI tools
річка, ліва притока Уди З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ло́пань — річка в Росії (Бєлгородська область) та Україні (в межах Харківського району). Ліва (найбільша) притока річки Уди (басейн Сіверського Донця). Одна з річок, що тече через Харків.
Лопань | |
---|---|
Річка Лопань, центр Харкова | |
50°29′24″ пн. ш. 36°21′53″ сх. д. | |
Витік | між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області |
• координати | 50°29′24″ пн. ш. 36°21′53″ сх. д. |
• висота, м | 190 км |
Гирло | р. Уда |
• координати | 49°56′13″ пн. ш. 36°12′11″ сх. д. |
Басейн | басейн Дону |
Країни: | Росія Бєлгородська область Україна Харківська область |
Регіон | Харківська область |
Довжина | 96 км |
Площа басейну: | 2000 км² |
Середньорічний стік | 2,24 м³/с |
Притоки: | Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Довжина річки становить 96 км, площа басейну 2000 км². Витрата води за 17 км від гирла становить 2,24 м/сек[1]. Лопань впадає в Уди на віддалі 52 км від її гирла. Похил річки 0,89 м/км[2]. Річище зрідка ділиться на рукави, утворюючи острови. Ширина русла від 1 до 20 м, глибина від 0,3 до 1 м. В період весняного розливу річка піднімається на 1,5 — 2 м. Швидкість течії 0,2 — 0,3 м/сек, на окремих ділянках до 0,8 м/сек. Береги низькі, в межах Харкова обваловані або фанеровані гранітом, а русло поглиблене. Живлення річки в основному снігове. У грудні та січні річка промерзає до дна[3]. Весняні розливи трапляються на ділянках вище Харкова[4], проте інколи і в межах Харкова (Павлівка та Сортувалка)[5][6].
Весняні розливи річки Лопань або великі опади, які спричиняли повені у Харкові, траплялися систематично протягом ХІХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1851, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915[7] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[8].
Екологічні проблеми річки були причиною для звернень громадян до органів влади щодо необхідності її розчистки[9].
Розташовані вище за течією агрокомплекс, промислові підприємства і населені пункти формують стік, що впливає на якість води в річках Лопань, Харків, Немишля на вході в місто. Відзначається, що скиди Диканівського і Безлюдівського комплексів біологічного очищення є основним фактором, що формує вміст азоту амонійного, азоту нітритного і фосфатів в річці Лопань. При цьому спостерігається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за цима показниками в кілька разів[10]. Основною проблемою з аміаком є його пряма токсична дія на водну флору і фауну, яка посилюється підвищеним рівнем pH і температурою. Аміак вважається однією з найбільш важливих забруднюючих речовин у водному середовищі через його високу токсичність та поширеність в поверхневих водних системах[11]. Аналіз якісного стану річок Харківської області показав, що найбільш забрудненими є водотоки басейну річки Лопань. Лопань з 1992 року по 2010 рік належала до 3 класу зі значним впливом на здоров’я населення, у 1924-25 та у 1977 роках вона належала до 4 класу з великим впливом на здоров’я населення, а у 1984 році вона належала 5 класу з дуже великим впливом на здоров’я населення[12].
Зовнішні зображення | |
---|---|
Закрут в Безруках. Річка тече вниз. Безруки, Харківська область. | |
Витік річки розташований 50°30′ пн. ш. 36°21′ сх. д. між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області[13]. Тече спочатку на південний захід, далі поступово повертає на південь і південний схід. Російсько-український кордон перетинає біля села Гранова. Впадає до Уди в південній частині міста Харкова, біля мікрорайону Липовий Гай.
На річці Лопань розташовані селища міського типу Жовтневий, Козача Лопань, місто Дергачі, а в місці злиття з річкою Харків розташована центральна частина міста Харкова.
Найбільші притоки: Саржинка, Харків, Лозовенька (ліві).
На Лопані в межах Харкова побудовано кілька гребель для регулювання стоку води: Павлівська (побудовано 1965, реконструйовано 2009)[14][15][16][17], Лопанська (побудована у 1933 році, найстаріша гребля у Харкові, з середини 2000-х перебуває у вкрай аварійному стані, у 2012 році передбачалось спорудити замість неї нову греблю, але лише у 2016 році проведено тендер з реконструкції, а роботи мали розпочатися у 2018 році)[18][19][20][21][22][23][24] та Гончарівська (побудована у 1934 році, капітальний ремонт, якого не було 37 років, проводився у 2008—2009 роках)[25][26][27][15][28] На притоці Лопані — Лозовеньці влаштовано Лозовеньківське водосховище із комплексом гідрологічних споруд[17][29].
Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень на річці Лопані та її притоці Харкові у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення харківських річок для нормалізації річки та для очищення їх берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[25][30][31][32][33][34][35][36][37][38] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[39][40].
На початку ХХ століття до Харківської міської думи було адресоване звернення щодо розробки проекту обводнення харківських річок та створення судноплавного шляху від Бєлгорода та Харкова до Ростова-на-Дону. Пізніше, вже за радянської влади у 1920-1930-ті роки виникла ідея сполучити Харків з Азовським морем. Але наприкінці 1930-х років від них відмовились через нереалістичність цих планів.[8][41]
У 1932 році на річках Лопань та Харків відкрився рух «водних трамваїв» — катерів на 24 особи, а у 1933 році катери вміщували до 40 осіб. Їх кількість збільшилась до 10-ти, а вартість проїзду становила 25 коп. Навігація на річках мала тривати 200 днів на рік.[8] Після Другої світової війни ці катери певний час перевозили пасажирів до 1953 року, після чого річкові перевезення припинилися.[41][42]
У 1996 році до Харкова перевезли прогулянковий теплохід «Павлік Морозов», який до того плавав на Дніпрі. Після відновлювальних робіт теплохід під іменем «Ластівка» здійснював прогулянкові перевезення. 1 лютого 2005 року теплохід згорів біля Човнової станції, а його подальша доля невідома. Пізніше харківська влада обіцяла відновити теплохід чи запустити річковий транспорт у місті. Перед «Євро-2012» у Харкові на річці Лопань відкрили човнову станцію.[41][42][43]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.