Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Луці́я Попп (нім. Lucia Popp, справжнє ім́я словац. Lucia Poppová; 12 листопада 1939, село Загорска Вес, Словаччина — 16 листопада 1993, Мюнхен, Німеччина) — словацька співачка (сопрано).
Луція Попп | |
---|---|
Lucia Popp | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Lucia Poppová |
Дата народження | 12 листопада 1939[1][2][…] |
Місце народження | Загорська Вес, Малацки, Братиславський край, Словаччина[3] |
Дата смерті | 16 листопада 1993[1][4][…] (54 роки) |
Місце смерті | Мюнхен[1][5] |
Причина смерті | рак головного мозку[d] |
Поховання | Солов'їна долинаd |
Роки активності | з 1962 |
Громадянство | Словаччина |
Професія | оперна співачка |
Освіта | Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі |
Співацький голос | колоратурне сопраноd |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Лейбли | EMI, EMI Classicsd, Decca Records, Deutsche Grammophon і Philips Recordsd |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Народилась у селі Загорска Вес біля Малацек. Початково збиралася стати акторкою, потім брала уроки співів у Брно та Празі. 1963 року дебютувала в Братиславі в партії Цариці ночі в «Чарівній флейті». Ця партія належить до найвищих досгнень співачки; того ж року, після запрошення до Віденської опери, вона записала її під керівництвом Отто Клемперера. Зв'язки з Віденською оперою Луція Попп зберігала протягом усієї своєї кар'єри.
1966 року вона дебютувала в Ковент-Гарден, 1967 року — в Метрополітен-опері. Почавши як колоратурне сопрано, в 70-ті роки співачка перейшла до ліричних партій, а згодом і до легких партій в операх Штрауса і Вагнера.
Померла від пухлини мозку.
У різний час і на різних сценах Попп виконувала такі ролі, як Сюзанна і Графиня у «Весіллі Фігаро», Цариця ночі і Паміна в «Чарівній флейті», Церліна, Донна Ельвіра і Донна Анна в «Дон Жуані», Еннхен і Агата в «Вільному стрільцю», Зденка і Арабелла в «Арабеллі», Софі і Маршальша в «Кавалері троянди», Олімпія в «Казках Гофмана», Єва в «Нюрнберзьких мейстерзінгерах» і т. д.
Є також її записи пісень Шуберта, «Чотирьох останніх пісень» Р. Штрауса, «Чарівного рога хлопчика» Малера.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.