Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Льві́вська обласна́ кліні́чна психіатри́чна ліка́рня — психіатричний заклад у Львові.
Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня | |
---|---|
Засновано | 1875 |
Країна | Україна |
Адреса | Львів, вул. Кульпарківська, 95 |
Координати | 49°49′01″ пн. ш. 23°59′25″ сх. д. |
kzlokpl@gmail.com[1] | |
Сайт | kulparkiv.org.ua |
Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня у Вікісховищі |
На початку XV століття на території, де розташована лікарня, був ліс. У 1425 році міська Управа доручила пану Гольдбергу викорчувати цей ліс під управну землю. Частина лісу була залишена Гольдбергом як парк. У 1570 році на цій території налічувалось 12 сільських господарств. Тут також збудовано млин і цегельний завод. У 1870 році на цьому місці розпочато будівництво «дому для божевільних».
За переказами, місцевість від прізвища Ґольдберґ було названо «Гольдберґгоф», що означає Гольдберґове подвір'я, пізніше «Гольдпарк». З часом ця назва поступово трансформувалась, і в кінцевій своїй формі набула звучання «Кульпарків». З приєднанням Кульпаркова до міста він став однойменною дільницею Львова майже в кінці Кульпарківської вулиці.
До XVIII століття в Галичині психіатричної допомоги населенню практично не існувало. Частина психічно хворих жила при монастирях, потрапляла в місця позбавлення волі, а основна їхня маса жила і помирала серед населення. Перший заклад для психічно хворих у Галичині був організований за часів Габсбургів 1790 року у формі психіатричного відділення крайової лікарні у Львові при вул. Піярів (нині вул. Юрія Руфа). Спочатку відділення було двостатеве: одне для чоловіків, друге для жінок. 15 травня 1875 року ці відділення були перенесені у заново збудовані, спеціально для психічно хворих, будинки у передміському селі Кульпарків (тоді біля Львова). 25 травня цього ж року було затверджено статут кульпарківського закладу «для божевільних», згідно з яким з 1 січня 1876 року зазначені відділення реорганізовано в самостійну психіатричну установу.
В той же час, в 1876—1880 роках Кульпарківський заклад мав ще дві філії: в м. Перемишлі — для хворих жінок і в м. Жовква — для чоловіків. На початку заклад здійснював здебільшого функцію лише утримання і догляду за хворими. З часом, за польських часів (1918—1939 роках) набуло вже певного значення активне лікування хворих.
Приєднання українських земель у 1939—1940 роках, зокрема Галичини, до СРСР започаткувало новий етап в подальшому розвитку і діяльності лікарні. Проте друга світова війна та німецька окупація на певний час, 1941—1944 роки, загальмували цей розвиток. Тоді багато хворих померло через інфекційні захворювання, відлюдування і холоду. Майно в лікарні запропастилося, частина будинків зазнала руйнування. Після закінчення війни лікарню відреставровано, вирішено ряд питань благоустрою. Лікарню оснащено потрібним обладнанням та інвентарем[2], укомплектовано додатковими кадрами медичних працівників, здійснено поглиблену спеціалізацію стаціонарної психіатричної допомоги, проведено значну роботу з удосконалення методів обстеження і лікування хворих.
З минулого століття на території лікарні містилися її допоміжні лікувальне та господарство з тваринницькими фермами, яке у 1960 році було перенесене за межі лікарні, в межах теперішніх вулиць Кульпарківської, Володимира Великого та Наукової. У 1973 році через житлову забудову цих територій допоміжне господарство було остаточно ліквідоване.
Поряд з лікарнею, де нині проходить вул. Володимира Великого, існував лікарняний цвинтар. Наприкінці 1970-х років у зв'язку з міською забудовою цей цвинтар ліквідовано, а тлінні рештки померлих були рідними перенесені на інші міські цвинтарі. Колишнього (у 1925—1927 роках) директора закладу Романа Загульського коштом лікарні перепоховано на Личаківському цвинтарі.
У лікарні були власна пекарня, бійня, ковбасний цех, холодильні камери, основний і запасний харчоблоки з всіма необхідними цехами, оснащені паровими казанами, механізована пральня та інші технічні служби. З часом необхідність деяких цих служб відпала. Колись їжа до лікарняних корпусів доставлялась вагонетками на рейках, тепер на спеціально сконструйованому автопричепі. В головному лікувальному корпусі їжа на вищі поверхи подавалась двома спеціальними механічними ліфтами, які під час останньої війни були демонтовані, а шахти забудовані. Лікарня мала свою залізничну гілку, підведену до приймального відділення, яка служила для постачання до лікарні більших вантажів, а також для групових перевезень хворих. Тепер ця гілка вкорочена і експлуатується для складських потреб заводом «Кінескоп».
Будівництво лікарні велось у періоди:
Львівська психіатрична лікарня | |||||||||||
Башта при одному з корпусів |
Водонапірна вежа 1905 року |
Головна алея на території лікарні |
Парк «Кульпарків» — парк у Франківському районі міста Львова, у місцевості Кульпарків. Розташований на території Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні та має площу 16 гектарів. Парк складається з трьох земельних ділянок: 15,29 га у користуванні Львівської облради, 0,5 га Франківської районної адміністрації Львівської міськради та 0,4 га комунального підприємства «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень»[4].
28 червня 2024 року, на сесії Львівської обласної ради депутати прийняли рішення оголосити парк «Кульпарків» заповідною зоною. За створення нового об'єкту природно-заповідного фонду проголосували 44 депутати[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.