Loading AI tools
Китайський дисидент, правозахисник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лю Сяобо (спрощ.: 刘晓波; кит. трад.: 劉曉波; піньїнь: Liú Xiǎobō; нар. 28 грудня 1955, Чанчунь — пом. 13 липня 2017, Шеньян) — китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру 2010 року.
Лю Сяобо | |
---|---|
кит. 刘晓波 | |
Народився | 28 грудня 1955 Чанчунь, КНР |
Помер | 13 липня 2017 (61 рік) Шеньян, КНР ·гастроентерит |
Країна | КНР |
Діяльність | поет, письменник, правозахисник, літературний критик |
Галузь | літературна критика[1] |
Відомий завдяки | китайський письменник, правозахисник |
Alma mater | Jilin Universityd (1982), Beijing Normal Universityd (1984), Beijing Normal Universityd (1988), Пекінський університет і High School Attached to Northeast Normal Universityd |
Науковий керівник | Huang Yaomiand і Tong Qingbingd |
Знання мов | китайська[2][1] |
Заклад | Колумбійський університет і Університет Джонса Гопкінса |
Посада | президент[d] |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | Лю Ся |
Нагороди | Нобелівська премія миру (2010) |
|
Вивчав літературу, викладав. Брав участь у подіях на площі Тяньаньмень у червні 1989 р. З 2003 року очолює китайський ПЕН-центр.
Підписав Хартію-08 з вимогами демократичних реформ. Після цього 8 грудня 2008, за два роки до запланованої публікації хартії, він був заарештований. У грудні 2009 р. він був засуджений до 11 років ув'язнення за «підрив державного устрою». Це рішення було засуджено з боку Євросоюзу, США та Верховного комісара ООН з прав людини[3].
Наприкінці 2010 року Вацлав Гавел, Далай-лама XIV та інші особи висунули його на здобуття Нобелівської премії[4], після чого представник МЗС Китаю заявив, що присудження йому премії було б «цілком помилковим»[5].
8 жовтня 2010 року Нобелівський комітет присудив Лю премію миру за «тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».[6]
Голова Норвезького нобелівського комітету Турбьєрн Ягланд заявив, що з самого початку стало ясно, хто найдостойніший цієї нагороди.[7]
Всі новини про оголошення лауреата Нобелівської премії миру в Китаї відразу були піддані цензурі, хоча згодом про це було повідомлено. Іноземномовні новини, зокрема CNN і BBC, були заблоковані вже після повідомлення у китайських новинах.[8] Уряд спробував блокувати використання імені Лю в Інтернеті та SMS-повідомленнях,[9] однак громадяни застосовували перифраз, щоби уникнути цензури.[10] Китайське міністерство закордонних справ висловило протест проти присудження Нобелівської премії миру Лю, оскільки, на думку китайських дипломатів, це порушувало б принципи Нобелівської премії.[7]
У заяві МЗС Китаю говориться, що «Нобелівською премією миру нагороджується особи, які сприяють миру, роззброєнню, міжнародній гармонії і дружбі. Лю Сяобо — злочинець, який був засуджений китайським судом за порушення китайського законодавства. Тому нагородження Лю повністю суперечить принципу нагороди, а також є повною профанацією премії миру.»[11][12][13][14]
8 жовтня 2010 року норвезькому послу в КНР був висловлений офіційний протест з приводу нагородження Лю Сяобо.[15]
Турб'єрн Ягланд заявляв, що Китай тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі в церемонії» і попереджаючи про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. У результаті, 15 країн, серед яких КНР, Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, відмовилися від участі у церемонії.[16]
Україна спочатку відмовилася від участі. Наслідуючи приклад Росії, Україна також відкликала свого посла у Норвегії. Під тиском громадськості МЗС України змушене було виправдовуватися. Зовнішньополітичне відомство заперечило ігнорування заходів в Осло і пояснило, що відсутність посла не пов'язана з політикою. Речник МЗС України заявив, що «коли МЗС планувало дату проведення наради послів у Києві, то останнє, що бралося в розрахунок, які фуршети, прийоми та церемонії будуть вимушені пропустити українські посли через приїзд до України». [17][18] Однак в останню мить Україна направила на церемонію свого представника.[19]
Урочистості в Китаї були або припинені, або обмежені;[20] видатні представники інтелігенції та інші дисиденти на цей час були затримані або зазнали переслідування.[21]
Після оголошення про нагородження, дружина Лю, Лю Ся, була поміщена під домашній арешт[22], хоча їй не було висунуто жодного звинувачення.[23] Китай також ввів обмеження на поїздки відомих дисидентів на церемонію.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.