Лінія 7 (Паризький метрополітен)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лінія 7 (фр. Ligne 7 du métro de Paris) — одна з найдовших ліній Паризького метрополітену. Особливістю траси лінії є те, що вона сполучає північно-східні ближні передмістя Парижа (Ла-Курнев — 8 травня 1945, департамент Сен-Сен-Дені) з містами Іврі-сюр-Сен (станція метро Мері-д'Іврі) та Вільжуїф (станція метро Вільжуїф — Луї Арагон).
Лінія 7 | |
Транспортна мережа | Паризький метрополітен |
---|---|
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | MF 77d |
Континент | Європа |
Країна | Франція |
Адміністративна одиниця |
Париж Ла-Курнев Пантен Обервільє Іврі-сюр-Сен Ле-Кремлен-Бісетр Вільжуїф |
Шістнадцятковий триплет кольору | FF82B4[1] |
Оператор | RATP |
Дата офіційного відкриття | 5 листопада 1910 |
Щоденний пасажиропотік | 332 000 |
Обладнаний | centralized command postd |
Початкова чи кінцева точка | La Courneuve - 8 Mai 1945d, Villejuif - Louis Aragond і Mairie d'Ivryd |
Довжина або відстань | 18,594 км |
Маршрутна карта | Template:Paris Métro Line 7d |
Стан використання | використовується[d] |
Кількість підписників у соціальних мережах | 27 331 |
Номер залізничної лінії | 7 |
Лінія 7 у Вікісховищі |
Перша черга лінії 7 була введена в експлуатацію в 1910 році. З 1982 лінія 7 є однією з двох ліній Паризького метрополітену з вилковим рухом (разом з лінією 13, на якій вилковий рух було введено в 1912 році); початком вилки є станція Мезон-Бланш. В 1911—1967 роках на лінії була вилка у північній її частині (від станції Луї Блан), проте 3 грудня 1967 відгалуження було вичленовано в лінію 7bis).
Річний пасажиропотік лінії 7 (разом з лінією лінію 7bis) в 2019 [2] склав 127,9 мільйонів пасажирів. За кількістю станцій лінія 7 посідає перше місце у Паризькому метро разом із лінією 8, проте та перевершує лінію 7 за довжиною експлуатаційної довжини.