Паризький метрополітен
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пари́зьке метро́ (пари́зький метрополіте́н) (фр. Métro de Paris, скорочення від первинної назви «столична залізниця» фр. chemin de fer métropolitain; слова «метрополітен» і «метро» стали загальновживаними в усьому світі саме завдяки паризькому метро) — мережа швидкісного підземного громадського транспорту Парижа.
Паризький метрополітен | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Франція | ||
Місто | Париж та околиці | ||
Дата відкриття | 19 липня 1900 | ||
Щоденний пасажиропотік | 5 млн | ||
Річний пасажиропотік | 1,5 млрд[1] | ||
Сайт | ratp.info | ||
Власник | RATP і Île-de-France mobilitésd | ||
Оператор | RATP | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 16 | ||
Кількість станцій | 303[1] | ||
Довжина мережі | 205 км[1] | ||
Основні типи рухомого складу | Paris Métro rolling stockd | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
Електрифікація | постійний струм, 750 Вd | ||
| |||
Паризький метрополітен у Вікісховищі |
Вхід у метро позначений або великою літерою «М», або табличками «Métro» чи «Métropolitain». Мережа метро охоплює весь Париж і його найближчі приміські населені пункти. Метро побудоване відносно неглибоко, глибше розташована мережа приміських електропоїздів RER, яка перетинає французьку столицю декількома лініями (А, B, C, D, E) під землею.
Паризький метрополітен — один з найстаріших на континенті (другий після будапештського). 19 липня 1900 року було відкрито першу лінію паризького метро між станціями Порт-де-Венсен та Порт-Майо. Особливістю Паризького метрополітену є короткі перегони між станціями, велика щільність мережі метрополітену у центрі міста.