Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Геральд Миколайович Матюшин (рос. Геральд Николаевич Матюшин; * 14 листопада 1927, Уфа — 7 серпня 2000, Москва[1]) — російський вчений-археолог, директор Інституту людини РАН, провідний науковий співробітник Інституту археології РАН, ректор археологічного коледжу Російського археологічного товариства; доктор історичних наук, член-кореспондент Російської академії природничих наук (РАПН, 1992); голова Російського археологічного товариства, віце-президент Російської народної академії наук, член Американського археологічного товариства, учасник Великої Вітчизняної війни.
Геральд Миколайович Матюшин | |
---|---|
Геральд Николаевич Матюшин | |
Народився | 14 листопада 1927 Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР. |
Помер | 7 серпня 2000 (72 роки) Москва |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Башкирський державний педагогічний інститут |
Галузь | археологія |
Заклад | Інституту археології РАН |
Посада | професор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Відомий завдяки: | Археологічний словник |
Нагороди |
У 1941 токар на заводі гірничого обладнання. Під час Другої світової війни служив юнгою на Північному флоті.
Закінчив історичний факультет Башкирського державного педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва (1952). У 1951—1961 вчитель історії в школах і технікумах Уфи. З 1961 працює в Інституті археології АН СРСР (закінчив тут аспірантуру в 1964 р.).
Близько 30 років вів дослідження пам'яток кам'яної доби на Південному Уралі. Вперше відкрив на Уралі стоянки раннього палеоліту, мезоліту і енеоліту; виділив 6 нових археологічних культур. У 1960-ті рр.. висунув гіпотезу антропогенезу, що враховує роль мутагенних факторів на території прабатьківщини людини. Матюшин виділив 5 екологічних криз в голоцені, що зіграли важливу роль у зміні культур і цивілізацій, визначив новий шлях проникнення відтворюючого господарства (через Південний Урал і Східний Прикаспій) до Європи, що підтверджує геноетнологія.
У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Башкирії», в 1987 р. — докторську дисертацію «Кам'яна доба Південного Уралу: Передуралля. Проблема становлення відтворюючого господарства».
Був головою відродженого Російського археологічного товариства, головою бюро Секції археології та антропології Російської академії природничих наук.
Запропонував ряд фундаментальних ідей в галузі вивчення кам'яної доби Південного Уралу. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.