Лоїс Морін Степлтон (англ. Lois Maureen Stapleton; 21 червня 1925 13 березня 2006) американська акторка, лауреатка премій «Оскар», «Золотий глобус», «Еммі» та «Тоні», занесена до Американської театральної зали слави.

Коротка інформація Морін Степлтон, Народилася ...
Морін Степлтон
Thumb
Народилася21 червня 1925(1925-06-21)[1][2][…]
Трой, Нью-Йорк, США[3]
Померла13 березня 2006(2006-03-13)[1][2][…] (80 років)
Ленокс, Беркшир, Массачусетс, США
  • легеневе захворюванняd
  • ПохованняSaint Mary's Cemeteryd[4]
    Громадянство США[5]
    Діяльністьтелеакторка, кіноакторка, акторка театру
    Alma materАкторська студіяd, Catholic Central High Schoold і HB Studiod
    Роки діяльностіз 1952
    У шлюбі зDavid Rayfield
    IMDbnm0822972
    Нагороди та премії
    Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану

    Театральний світd (1951)

    Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсіd (1971)

    премія «Тоні» за найкращу жіночу роль другого плану в п'єсі (1951)


    CMNS: Морін Степлтон у Вікісховищі
    Закрити

    Біографія

    Народилася в місті Трой, штат Нью-Йорк, у родині Айрін і Джона П. Степлтона. Батьки були вихідцями з Ірландії, і дитинство Лоїс провела в суворих католицьких традиціях. Батьки розлучилися через алкоголізм її батька, коли Морін була ще дитиною. Одразу після закінчення середньої школи вона почала акторську кар'єру в театрі й незабаром добре проявила себе як драматична та комедійна акторка.

    У 18 років Морін Степлтон переїхала до Нью-Йорку, де перший час працювала моделлю, щоб сплачувати рахунки. В одній із модельних студій вона познайомилася з голлівудським актором Джоелом МакКрі, з допомогою якого пробилася на театральні підмостки Нью-Йорка. На Бродвеї дебютувала в 1946 році у виставі «Удалий молодець — гордість Заходу». У 1951 році акторка отримала роль у виставі «Татуйована троянда». Спочатку Теннессі Вільямс написав цю п'єсу спеціально для Анни Маньяні, але через її недостатнє володіння англійською роль перейшла до Степлтон. Роль Серафіни з цієї п'єси принесла акторці театральну премію «Тоні», а Маньяні виконала цю роль через чотири роки в однойменній екранізації.

    Пізніше Степлтон зіграла ще в ряді п'єс Вільямса, серед яких «27 фургонів повних бавовни» та «Орфей спускається в пекло», а також у виставі «Іграшки на горищі» Лілліан Геллман. Свою другу премію «Тоні» вона отримала за рооту в п'єсі Ніла Саймона «Пишна дама» в 1971 році. На Бродвеї також виконувала примітні ролі у виставі «Лисички» з Елізабет Тейлор у головній ролі, а також у «Грі в Джин» у ролі дублерки Джессіки Тенді.

    У 1968 році Степлтон отримала премію «Еммі» за роль у фільмі «Серед доріг Едему». Значного успіху акторка досягла з початком кінокар'єри. Уже за свою першу кінороль Фей Дойл у фільмі «Самотні серця» 1959 року Степлтон була номінована на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. Також відомою стала її роль у фільмі «Поки, пташка» в 1963 році з Джанет Лі та Діком Ван Дайком у головних ролях. Морін Степлтон ще тричі була номінована на «Оскар» за ролі у фільмах «Аеропорт» (1970) і «Інтер'єри» (1978), а в 1982 році удостоїлася заповітної премії Кіноакадемії за роль Емми Голдман у фільмі Воррена Бітті «Червоні».

    У 1980-х роках у Степлтон були успішні ролі у фільмах «Кокон» (1985), «Божевільний» (1987) і «Кокон: Повернення» (1988). У 1981 році студентський театр при коледжі в рідному місці акторки Трой був названий на її честь.

    У першому шлюбі з Максом Аллентуа (19491959) народила сина й доньку. У 1963 році одружилася з Девідом Рейфом, через три роки розлучилася.

    Протягом багатьох років Степлтон страждала підвищеною тривожністю та алкоголізмом: «Як тільки опускали завісу, я бралася за горілку». Акторка розповідала, що несприятливе дитинство багато в чому сприяло її залежності та невпевненості.

    Морін Степлтон, будучи завзятим курцем, померла від хронічної обструктивної хвороби легень 13 березня 2006 року у своєму будинку в місті Ленокс, штат Массачусетс, у віці 80 років.

    Фільмографія

    Примітки

    Посилання

    Wikiwand in your browser!

    Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

    Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

    Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.