Анна Маньяні

А́нна Манья́ні (італ. Anna Magnani; 7 березня 1908(19080307), Рим — 26 вересня 1973, Рим) — італійська акторка театру і кіно, виконавиця гострохарактерних та трагедійних ролей більш ніж у 50 фільмах, спектаклях та телефільмах, сценаристка. Лауреат Оскара 1956 за найкращу жіночу роль у фільмі «Татуйована троянда».

Анна Маньяні
італ. Anna Magnani
Народилася	7 березня 1908(1908-03-07)[1][2][…]  Рим, Королівство Італія
Померла	26 вересня 1973(1973-09-26)[3][4][…] (65 років)  Рим, Італія[3]  ·рак підшлункової залози
Країна	Італія[5]  Королівство Італія
Діяльність	акторка, сценаристка, кіноакторка
Alma mater	Національна академія драматичного мистецтваd
Знання мов	італійська[4]
Роки активності	1928 — 1972
Жанр	драма
У шлюбі з	Goffredo Alessandrinid
Нагороди	Срібний ведмідь найкращій акторці (1958) BAFTA Award for Best Foreign Actressd (1957) премія «Давид ді Донателло» за найкращу головну жіночу роль (29 липня 1958) Премія «Срібна стрічка» найкращій акторці Nastro d'Argento for Best Supporting Actressd (29 липня 1946) премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу рольd Спільнота кінокритиків Нью-Йорка премія Сан Жорді для кінематографа Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (вересень 1947) Голлівудська Алея Слави зірка на голлівудській Алеї слави премія «Давид ді Донателло» за найкращу головну жіночу роль (26 липня 1959)
IMDb	ID 0536167
Сайт	archivioannamagnani.it
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася в Римі. Про батьків майже нічого не відомо; з народження Анну виховувала бабуся. Дівчині більше подобалося бути на самоті, читати романи «плаща й шпаги». У 1923 році Анна побувала у Єгипті, де зустрілася з матір'ю. Повернувшись, Маньяні приймає рішення стати акторкою. Наступного року вступає до Академії драматичного мистецтва ім. Елеонори Дузе. Ще під час навчання її запрошують до провідної театральної трупи Рима, з якою Маньяні укладає першій свій контракт на півтора року. Довгий час грала другорядні ролі, і лише з 1928 року починає виконувати головні ролі в театрі (колишня прима вступила в шлюб і залишила театр). В цьому ж році гастролює з театральною труппою в Аргентині.

У 1934 році Анна Маньяні вперше знялася у кіно («Сліпа із Сорренто»), але її дебют пройшов непоміченим. Досить довго Маньяні не запрошували на головні ролі, вважаючи її обличчя некіногенічним, і давали лише невеличкі роботи та ролі в спектаклях.

Ситуація покращується у 1945 році, з роботою Маньяні у фільмі Роберто Росселліні «Рим — відкрите місто». Після цього фільму вона стає популярною і багато знімається вже у головних ролях: за 5 років — 13 кінострічок. Її героїні — це прості жінки з народу. Але з 1951 року Маньяні не запрошують для участі у фільмах. Тоді вона переїздить до Голлівуда, де має великий успіх. За найкращу жіночу роль у «Татуйованій троянді» Маньяні у 1956 році отримує «Оскар». На початку 60-х Анна Маньяні вичерпує ресурс своїх героїнь, тому повертається до Італії, де знову грає в театрі, знімається у телефільмах.

Померла в Римі 28 вересня 1973 року.

Фільмографія

• 1934 — Сліпа із Сорренто / La cieca di Sorrento — Анна — коханка Ернесто
• 1938 — Княжна Тараканова / La principessa Tarakanova — Марієтта
• 1941 — Тереза Венерді / Teresa Venerdì — Маддалена Тінтіні / Лоретта Пріма
• 1943 — Останній вагон / L'ultima carrozzella
• 1945 — Рим, відкрите місто / Roma città aperta — Піна
• 1946 — Геть багатство! / Abbasso la ricchezza!
• 1946 — Геть злидні
• 1946 — Бандит / Il bandito — Лідія
• 1947 — Депутатка Анджеліна / L'onorevole Angelina — Анджеліна Б'янкі
• 1947 — Мрії на дорогах / Molti sogni per le strade
• 1948 — Любов / L' Amore — жінка/Нанні
• 1951 — Найкрасивіша / Bellissima — Маддалена Чекконі
• 1952 — Золота карета / Le Carrosse d'or — Камілла / Коломбіна
• 1955 — Татуйована троянда / The Rose Tattoo — Серафина Дель Роза (Оскар 1956 за найкращу жіночу роль)
• 1956 — Сестра Летиція / Suor Letizia
• 1957 — Дикий вітер / Wild Is the Wind
• 1959 — Пекло в місті / Nella città l'inferno — Егле
• 1960 — Схильний до втечі / The Fugitive Kind — Леді Торренс
• 1962 — Мама Рома / Mamma Roma — Мама Рома

Нагороди та номінації

• 1946 — Приз на кінофестивалі у Локарно
• 1947 — Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на кінофестивалі у Венеції
• 1956 — Премія «Оскар» за найкраща жіночу роль
• 1958 — Приз на кінофестивалі у Західному Берліні