Енеоліт
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Енеолі́т, мідна доба (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.
Археологічна періодизація | ||||
Голоцен | Латенська культура | Протоісторія | ||
Гальштатська культура | ||||
Залізна доба | ||||
Пізня | ||||
Середня | ||||
Рання | ||||
Бронзова доба | ||||
Енеоліт | ||||
Неоліт | Доісторичні часи | |||
Мезоліт, Епіпалеоліт | ||||
Плейстоцен | Верхній | |||
Середній | ||||
Нижній | ||||
Палеоліт | ||||
Кам'яна доба |
Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плющити і плавити. З появою міді з'явилися і зовсім нові інструменти, які неможливо виготовити з каменя, — такі як пилка або ножиці. При цьому для деяких виробів м'який метал не підходив — наконечники стріл, наприклад продовжували виробляти з кременя. Через те, що мідні знаряддя використовувалися поруч із кам'яними, і останні навіть переважали, цю добу в історії людства називають зазвичай не «мідною», а саме «мідно-кам'яною добою» — енеолітом[1].
Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені у ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії близько 4000 років до н. е.). У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя стали витісняти камʼяні (на Стародавньому Сході з 4 тисячоліття до н. е., в Європі — з 3 тисячоліття до н. е.). На території України мідна доба датується 4-3 тисячоліттям до н. е. Мідна доба відсутня у лісовій смузі Євразії.[2]
Енеоліт — період консолідації суспільної організації племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, обʼєднань. На території України за часів енеоліту жили племена — носії трипільської, ямної культури тощо.