Голоцен
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Голоцен (від грец. ὅλος — весь, цілий; та грец. καινός — новий, недавній) — сучасна (найпізніша) епоха четвертинного періоду, яка охоплює післяльодовиковий час. Почався 11 700 років тому і продовжується досі[5]. Впродовж голоцену суша і моря набули сучасних контурів, склалися географічні зони, сформувалися заплавні тераси річок і торфовища. Є сучасним теплим періодом або MIS 1, і може розглядатися як інтергляціал в сучасній льодовиковій ері.
Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Антропоген, Q | Голоцен, Q2 | Мегхалейський | 0 | 0,0042 |
Нортгриппський | 0,0042 | 0,0082 | ||
Гренландський | 0,0082 | 0,0117 | ||
Плейстоцен, Q1 | Тарантський | 0,0117 | 0,126 | |
Тібанський | 0,126 | 0,781 | ||
Калабрійський | 0,781 | 1,80 | ||
Гелазький | 1,80 | 2,58 | ||
Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченцький | старіше | |
Примітки і коментарі Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3]. Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно. У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я). | ||||
Голоцен | |
Ким названо | Поль Жерве |
---|---|
Попередник | Плейстоцен[4] |
Час/дата початку | 117 століття до н. е.[4] |
Шістнадцятковий триплет кольору | FEF2EC і FEF1E0 |
Голоцен у Вікісховищі |