Loading AI tools
український художник-графік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Софія Олександрівна Налепинська-Бойчук[2] (30 липня 1884, Лодзь — 11 грудня 1937, тюрма НКВД СРСР[3]) — українська художниця-графік. Дружина художника Михайла Бойчука. Представниця Розстріляного відродження. Учасниця міжнародних виставок у Відні, Лондоні, Берліні, Стокгольмі, Венеції (Італія), Цюриху (Швейцарія).[4]
Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна | |
---|---|
Народилася | 30 липня 1884 Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Померла | 11 грудня 1937 (53 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | художниця |
Відомі учні | Зоря Галина Денисівна, Костянтин Козловський, Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна, Стеценко Василь Кіндратович і Киянченко Георгій Васильович |
Заклад | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
У шлюбі з | Бойчук Михайло Львович[1] |
|
Народилась в місті Лодзь (нині в складі Польщі). Батько її був поляком, мати мала французьке походження.[5] Мистецьку освіту здобула в художній школі Я. Ціонглінського в Петербурзі і в студії Ш. Холоші в Мюнхені[3] (1908). Потім навчалась в Академії Рансона[fr] в Парижі (1909, викладачі Ф. Валлотон і М. Дені)[6].
Також у Парижі одружилася з М. Бойчуком.
Згодом С. Налепинська-Бойчук разом із М. Бойчуком та М. Касперовичем повернулася в Україну. 1918 року в пари народився син Петрусь.
Освоювала основи темперного живопису та фрески, з 1917–1918 років — у майстерні монументального малярства М. Бойчука в УАМ у Києві. Потім улаштувалася на роботу в Національний музей у Львові.[4]
З 1919 року викладала в Миргородській художній школі, з 1922 року очолювала ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв. У 1925–1929 роках викладала у Київському художньому інституті[6]. Серед учнів — К. Гаккебуш, В. Гнивенко, О. Рубан.
1925 — член Асоціації революційного мистецтва України;
У 1937 році за справою М. Бойчука була засуджена до смертної кари і розстріляна[7].
Працювала в галузі станкової та книжкової графіки, переважно в техніці гравюри на дереві.
У творчості художниця дотримувалася засад «бойчукізму».
Виконала тематичну композицію до поезії Шевченка «N. N. — Мені тринадцятий минало»[4]
Художниця є автором нереалізованих проектів паперових грошей та інших державних паперів доби української революції 1917–1921, які експонувалися на «Виставці сучасної української графіки» Асоціації незалежних українських митців (Львів, червень 1932): банкноти 25 карбованців з обох сторін, судових пошлин 50 шагів, 3 гривні, 5 ескізів паперових грошей і цінних паперів[3].
Роботи С. Налепинської 1920-х — 1930-х років вражають не лише талантом, але й соціальною спрямованістю. Дереворити «Голод», «Пацифікація України 1932 року» – гострі, політичні роботи, які показують поневіряння українців під різними владами.[8]
Софію Налепинську-Бойчук заарештували 12 червня 1937 року (її чоловіка, Михайла Бойчука набагато раніше — у листопаді 1936 р.). Співробітники НКВС висунули їй звинувачення в тому, що вона «була членом контрреволюційної української націонал-фашистської організації і проводила шпигунську роботу на користь іноземних розвідок».
Софія Налепинська-Бойчук не підтвердила звинувачень та не надала слідству зізнань. Допитували її одночасно двоє — начальник ІІІ відділення IV відділу (боротьба з антирадянськими елементами) УДБ НКВС ст. лейтенант Лифар і начальник райвідділення сержант Миненко.
Мучили її півроку, але зізнань від С. Налепинської-Бойчук чекісти не отримали. Обвинувачення склали на підставі показів свідків і вже 6 грудня 1937 року Софію Олександрівну Налепинську-Бойчук рішенням вищої двійки було засуджено до вищої міри покарання.
Софію Налепинську-Бойчук розстріляли 11 грудня 1937 року в Києві. Реабілітували у 1988 році.[8]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.