Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна

Надія Дмитрівна Компані́єць-Кия́нченко (нар. 12 травня 1913, Скоморошки — пом. 11 грудня 2003, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1949 року. Дружина художника Георгія Кияченка, мати художника Дмитра Кияченка.

Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна
Народження	29 квітня (12 травня) 1913  Скоморошки, Оратівський район, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	11 грудня 2003(2003-12-11) (90 років)
	Київ, Україна
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання	Київський державний художній інститут (1948)
Вчитель	Трохименко Карпо Дем'янович, Яблонська Тетяна Нилівна, Єржиковський Сергій Миколайович, Кричевський Федір Григорович, Григор'єв Сергій Олексійович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна, Таран Андрій Іванович і Седляр Василь Теофанович
Діяльність	художниця
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Киянченко Георгій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Компанієць.

Біографія

Народилася 29 квітня [12 травня] 1913(19130512) року в селі Скоморошках Таращанського повіту Київської губернії Російської імперії (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) у сім'ї службовців Дмитра Михайловича та Єфімії Андріївни. Після закінчення середньої школи та Київського сільськогосподарського технікуму інтенсивних культур у 1933 році вступила до Київського інституту пролетарського мистецтва (з 1934 року — Київський державний художній інститут). Того ж року познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — Георгієм Кияченком, а після одруження взяла подвійне приізвище — Компанієць-Киянченко^[1]. Протягом 1935—1939 років брала участь в оформленні вулиць і площ Києва до свят.

Після німецько-радянської війни продовжила навчання у Київському художньому інституті, яке закінчила 1948 року. За період навчання її педагогами були Карпо Трохименко, Тетяна Яблонська, Сергій Єржиковський, Федір Кричевський, Сергій Григор'єв, Олексій Шовкуненко, Софія Налепинська-Бойчук, Андрій Таран, Василь Седляр. Дипломна робота — картина «У майстерні скльптора» (керівник Олексій Шовкуненко).

1954 року сім'я Киянченків від Спілки художників отримала майстерню на території Києво-Печерської лаври^[1]. Жила у Києві в будинку на вулиці Редутній, № 30/5, квартира № 4 та в будинку на вулиці Предславинській, № 51, квартира № 44^[2]. Померла в Києві 11 грудня 2003 року.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису, створювала жанрові картини, пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:

• «Діти із Брно» (1945);
• «Автопортрет» (1945);
• «У майстерні скульп­тора» (1948);
• «Молодь» (1948, Національний художній музей України);
• «Збір яблук» (1948);
• «Весела молодь» (1949);
• «В. Мічурін» (1949);
• «В. Мічурін та Михайло Калінін» (1949);
• «М. Лисенко у В. Мічуріна» (1949);
• «Околиці Києва» (1950);
• «Катерина» (1950);
• «Святковий день. Хрещатик» (1951, Національний музей історії України);
• «Ромаш­ки та маки» (1951, Донецький художній музей);
• «Хрещатик будується» (1951);
• «Перша літера» (1952, Сумський художній музей);
• «Бажана зустріч» (1952);
• «Мічурінці» (1952, Сімферопольський художній музей);
• «Тарас Шевченко в майстерні» (1952; 1968);
• «Гурзуф. Че­­ховська бухта» (1953);
• «Пейзаж» (1954);
• «Моя мама» (1956);
• «На полі» (1957);
• «Польова кух­ня» (1958);
• «Стояла я і слухала вес­ну…» (1959; 1970; 1974);
• «Флокси» (1959, Кіровоградський художній музей; 1966; 1973);
• «У музеї Тараса Шев­ченка» (1961, Шевченківський національний заповідник);
• «Подарунок для нареченої» (1962);
• «Перший подарунок» (1963, Черкаський краєзнавчий музей);
• «Під Києвом» (1965);
• «Надя» (1967);
• «У Плютах» (1967);
• «Падає дощ» (1968);
• «Ранок» (1969);
• «Бузок» (1972; 1980);
• «Півонії» (1975);
• «Н. Да­­видюк» (1976);
• «Весняні квіти» (1977);
• «Меморіал Вітчизняної війни будується у Києві» (1978);
• «Васильки» (1978);
• «Яблуня антонівка» (1979);
• «Квіти в моєму саду» (1980);
• «Весняні квіти» (1982);
• «Тро­­янди» (1987);
• «Весняні квіти» (2002).

Брала участь у республіканських мистецьких виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1948 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993 (Державний музей українського мистецтва)^[1], 1999, 2008 (посмертна) роках.