Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Oboz.ua

українське інтернет-видання З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Oboz.ua (раніше «Обозреватель») — український медіа холдинг, заснований 2001 року. Включає інтернет-портал новин, YouTube-канал і два друкованих журнали. Права на володіння холдингом належать ТОВ «Золота Середина». Холдинг висвітлює суспільно-політичні, культурні новини України та світу. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському.

Коротка інформація Посилання, Гасло (девіз) ...

Шеф-редактором є Орест Сохар, колишній продюсер телеканалу «Хокей» і редактор телеканалу К1. Команда налічує понад 100 співробітників.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Медіахолдинг було створено 2001 року, з того часу він пережив кілька розширень і трансформацій. 2005 року було створено україномовну версію сайту oglyadach.com[1].

В 2007 медіа-холдинг став власником інтернет порталу «Український портал», на основі якого заробив і сам ресурс[2][3]. Того ж року  холдинг купив сайт «Мобільнік.ua».[4][5]

2010 — холдинг об'єднав всі ресурси в один сайт, де було зібрано всі напрямки, що до цього працювали окремо[6]. Згодом було створено інформаційну мережу «MyObozrevatel», де публікували матеріали незалежних журналістів, які проходили модерацію адміністрації проєкту.[7]

2011 — холдинг придбав сервіс зі створення інтернет-магазинів sellbe.com, суму угоди не оприлюднювали[8]. 2017 року основний сайт холдингу отримав адресу obozrevatel.com.

З 2013 року телеканал Obozrevatel TV мовив працював на OTT-сервісах та YouTube, а з липня 2017 року почав супутникове мовлення[9]. Спершу телеканал був розділом на сайті під назвою Oboz TV, а 13 лютого 2020 року змінив назву на Obozrevatel TV.[10]

2020 року телеканал отримав ліцензію, ставши окремим ресурсом під назвою Obozrevatel TV[11]. Згодом на його базі було створено відділ зі створення відеоконтенту, що працює у двох напрямках: Oboz UA висвітлює суспільно-політичні події, а Oboz Life — новини шоу-бізнесу та інші теми.

2018 року холдинг отримав ліцензію на друковане видання, 2019 року вийшов перший наклад видання журналу Obozrevatel у 20 тис. екземплярів[12]. Його розповсюджували в Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Житомирі, Одесі, Львові та Чернівцях.

2020 — холдинг отримав ліцензію на друк журналу «Медичний оглядач», вийшло 8 номерів. 2021 року випуск журналу було призупинено, але його електронна версія діє на сайті obozrevatel.com під назвою Medoboz[13][14]. У лютому 2023 року видання змінило назву з Obozrevatel на Oboz.ua[15].

23 березня 2025 року офіс видання було пошкоджено внаслідок російської атаки на Київ. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія.[16][17]

Станом на 2025 рік сайт obozrevatel.com був одним із найпопулярніших онлайн-медіа в Україні з щшомісячною відвідуваністю 38 млн користувачів. Оцінка видання від ІМІ показала, що більшість новин сайту Oboz.ua написана з дотриманням журналістських стандартів.[18]

Remove ads

Колектив

Керівництво

  • Леся Гасич — директор[19]
  • Орест Сохар — шеф-редактор[20]
  • Олександр Чеканов — заступник шеф-редактора[21]

Провідні журналісти

  • Олександр Литвин — журналіст[22]
  • Роман Прядун — журналіст[23]
  • Оксана Гейдор — журналістка[24]
  • Мерина Петік — журналістка[25]
  • Олена Павлова — журналістка[26]

У виданні свого часу працювали Тетяна Чорновол, Соня Кошкіна і Анатолій Шарій.

Remove ads

Рейтинги та досягнення

  • 2007 «Золоте перо» у номінації «найкраще інтернет-видання», найвища винагорода в галузі української журналістики[27]
  • За даними Інтернет асоціації України, видання регулярно входить до 25 найпопулярніших українських сайтів за середньоденною часткою і до топ-20 за охопленням.[28]
  • 2015 — № 1 серед українських новинних сайтів за версією «NV»[29].
  • 2016 — найкраще інтернет-медіа за версією «Людина року»[30][31][32].
  • 2017 — № 18 за популярністю в Україні, відповідно до рейтингу РБК-Україна[33].
  • 2017 — № 1 серед п'яти найпопулярніших сайтів за версією TNS.[34]
  • 2018 — № 4 серед новинних сайтів України, 14,45 % аудиторії в рейтингу від 24 каналу[35].
  • 2021 — сайт obozrevatel.com посів № 29 серед популярних сайтів України за даними Similar Web.[36]
  • 2021 — подяка від ГУ національної поліції в Київській області за професіоналізм та висвітлення діяльності поліції Київської області
  • 2020—2023 — № 9 за дотриманням професійних стндартів за версією ІМІ[37]

Критика

  • 2017 року за даними ІМІ, 32 % матеріалів «Обозревателя» не містили порушень журналістських стандартів[38]. У серпні 2017 ІМІ оцінив, що вже 64 % матеріалів не містили порушень журналістських стандартів[39].
  • 2020 року, за даними ІМІ, 31 % матеріалів сайту містили порушення стандартів. Найчастішим порушенням ІМІ назвав відокремлення фактів від коментарів (у 18 % новин). За даними ІМІ, сайт маніпулював з заголовками, що іноді не відповідали суті тексту[40].
  • 2021 року, за даними ІМІ, 34 % матеріалів на сайту містили порушення стандартів. Найчастішим порушенням був балансу (22 % матеріалів)[41].
  • Наприкінці 2021 року за показником дотримання професійних стандартів медіа посіло 9-те місце з 12-ти за версією ІМІ[42].
  • У грудні 2023 року, за даними ІМІ, понад 30 % матеріалів медіа містили порушення журналістських стандартів[43].
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads