нагорода в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Людина року.
Загальнонаціональна програма «Людина року»— програма, яка передбачає присудження титулу «Людина року» в Україні за професійні і суспільно значущі досягнення. Програма заснована в 1995 році. Автор і розробник програми— Райцин Аркадій Емільович. Виходячи з приватної форми власності програми, а також з огляду на суспільну критику[1], нагорода не може однозначно вважатись об'єктивною.
Коротка інформація Програма «Людина року», Присуджують за ...
Програма «Людина року»
Присуджують за
Нагорода за професійні і суспільно значимі досягнення
Проєкт охоплює всі регіони України. Лауреатів програми визначають шляхом експертного опитування, остаточне рішення приймає Вища Академічна Рада програми[2].
Переможцям в кожній професійній і міжнародній номінації вручають статуетки «Прометей-Престиж» (автор— скульптор Олег Черноіванов) та почесні дипломи.
Remove ads
Історія
Перша церемонія вручення премій «Людина року— 1995» пройшла у палаці культури «Хімік» у Дніпродзержинську. Були визначені переможці у 8 професійних номінаціях. З 1996 року церемонія стала проводитись в м. Києві у Національному палаці мистецтв «Україна». Нині програма вручає премії у 18-ти номінаціях[3].
У 2001 році за рішенням Вищої Академічної Ради програми почали присуджуватись міжнародні та спеціальні премії.
Крім того, з 2001 року програма разом з газетою «Комсомольская правда в Украине» (нині «КП в Україні») щорічно присуджує премію «Кумир українців» (переможця обирають читачі «КП в Україні»)[4][5].
У 2010 році на честь 15-річного ювілею програми була заснована спеціальна премія «Зіркове SOLO» (нагорода за вокальний талант). Переможцям вручається статуетка «Зіркове SOLO»[6].
Remove ads
Система вибору
Лауреати та переможці програми визначаються шляхом експертного опитування. Експерти програми— це авторитетні представники державних, недержавних, суспільних організацій, союзів, асоціацій, фондів, засобів масової інформації[7].
Експерти отримують бюлетень для голосування з переліком номінацій. Вони самостійно висувають претендентів на отримання нагороди в кожній номінації. Дозволяється запропонувати від одного до трьох претендентів на титул «Людина року» в кожній номінації і присвоїти їм рейтинг (перше, друге або третє місце)[7].
За підсумками експертного опитування наприкінці кожного року троє лідерів в кожній номінації стають лауреатами програми. Їх імена оголошуються на щорічній підсумковій пресконференції програми[8]. Переможця шляхом таємного голосування визначає Вища Академічна Рада програми. Імена переможців оголошуються на сцені під час урочистої церемонії вручення премій «Людина року»[9].
Remove ads
Вища Академічна Рада
Вища Академічна Рада програми була створена 1996 року.
Основні функції:
Прийняття остаточного рішення (шляхом таємного голосування) з визначення володарів титулу «Людина року» та першої української незалежної премії «Прометей-престиж» за вищі професійні і суспільні досягнення.
Визначення володарів міжнародних і спеціальних премій «Людина року»[10].
Вища Академічна Рада формується з авторитетних державних та суспільних діячів, а також спеціалістів, які сприяють оцінці ролі особистості в життєдіяльності України[11].
Керуючим органом Вищої Академічної Ради є зібрання її членів. Щорічний склад Вищої Академічної Ради визначається у кількості до 40 членів.
У 1996 році Головою Ради було обрано народного депутата України Вадима Гетьмана. З жовтня 1998 року і до листопада 2017 року Головою Вищої Академічної Ради був державний і політичний діяч— Володимир Семиноженко[12]. З листопада 2017 року і до теперішнього часу Головою Вищої Академічної Ради є державний діяч, президент Українського союзу промисловців і підприємців— Анатолій Кінах.
Серед переможців: Микола Янковський (1998р.), Анатолій Сокуренко (2003р.)[27], Павло Науменко (2004р.)[28], Віталій Сацький (2006р.)[29], Євген Лапін (2007р.)[30], Дмитро Ківа (2008р.)[31], Віктор Суботін (2009р.)[32], Олександр Нечаєв (2010р.)[33], Віталій Касінов (2011р.)[34], Віталій Скляров (2012р.)[35], Леонід Шиман (2013р.)[35], Анатолій Мялиця (2014р.), Ігор Сирота (2015р.), Ірина Мірошник (2015р.), Олег Корнецький (2017р.), Дмитро Іоргачов (2018р.).
Підприємець року
Серед переможців: Григорій Суркіс (1996р., 1998р.), Євген Червоненко (1999р.)[36], Лев Парцхаладзе (2004р.)[37], Сергій Тарута (2005р.)[38], Микола Толмачев (2006р.)[39] , Вадим Гриб (2007р.)[40], Віталій Антонов (2009р.)[41], Олександр Глімбовський (2010р.)[42], Олексій Кулагін (2011р.)[43], Ігор Ніконов (2012р.)[44], Вячеслав Непоп (2013р.)[45], Валерій Кодецький (2014р.), Віталій Ганжа (2015р.), Борис Синюк (2015р.), Олег Майборода (2017р.), Максим Козицький (2018р.).
Серед переможців: Володимир Шевченко (2007р.)[16], Юрій Гришан (2008р.)[60], Олег Спілка (2009р.)[61], Олександр Завада (2010р.)[33], Андрій Шукатко (2011р.)[62], Анатолій Чубинський (2012р.)[50], Наталія Безбах (2013р.), Наталія Базилевська (2018р.).
Серед переможців: Іван Суслов (2000р.)[68], Віктор Сілецький (2003р.), Олексій Вадатурський (2005р.)[69], Юрій Бондарчук (2008р.)[70], Олег Бахматюк (2009р.)[71], Андрій Крохмаль (2010р.)[72], Іван Мірошніченко (2011р.)[73], Андрій Гордійчук (2012р.)[74], Олег Бахматюк (2013р.)[75], Юрій Мороз (2014р.), Мгер Куюмчян (2015р.), Віталій Ільченко (2016р.), Віктор Кириченко (2017р.), Сергій Тарасов (2018р.).
Лідер логістичної галузі року
Серед переможців: Компанія «Техенерготрейд» (2015р.), Група компаній «Прайм» (2016р.), ТОВ «Ходльмаєр Логістикс Україна» (2018р.).
Серед переможців: Тетяна Абрамова— будинок моди «РІТО»(2000)[68], Людмила Русаліна— ТОВ «Світ ласощів» (2002)[108], Віталій Свірський— компанія «Ліга-Нова» (2004), Володимир Лютіков— компанія «Крим-Пак» (2010)[33], Вадим Нестерчук— компанія «Оптима-Лізінг» (2011)[109], Світлана Юлдашева— мережа хімчисток «Ун Моменто» (2013р.), Клініка «Ілайа» (2014р.), Світлана Кушнірук (2015р.), Олег Колібаба— «Клініка Олега Колібаби» (2017р.), Руслана Цахло— «Союз майстрів краси України» (2018р.).
Інвестиція року
Серед переможців: інвестиційні проєкти компанії «Coca-Cola Amatil Україна» (1997), інвестиційні проєкти компанії «UMC» (1998), інвестиційні проєкти акціонерної холдингової компанії «Київміськбуд» (1999), інвестиційний проєкт компанії «ІСТІЛ (Україна)» (2005), інвестиційні проєкти компанії «Драгон Капітал» (2006)[29], інвестиційні проєкти компанії «Нібулон» (2009)[110], інвестиційні проєкти компанії «Велта» (2011)[111], Інвестиційні проєкти компанії «МАНДАРИН-ПЛАЗА» (2014р.), Інвестиційні проєкти компанії «ЕДЕМ РЕЗОРТ» (2015р.).
«Благодійна програма року»: благодійний фонд соціального захисту матерів та дітей «Україна дітям» (2001)[147], благодійний громадський фонд Святого Андрія Первозванного (2002)[148], благодійні програми "Асоціації національно-культурних об'єднань України (2004)
Тото Котуньйо— володар Міжнародної премії «За відродження культурних контактів і духовне зближення народів» (2012)Дідьє Маруані— володар Міжнародної премії «За відродження культурних контактів і духовне зближення народів» (2015)Міжнародна премія «За відродження культурних контактів і духовне зближення народів»— Патрісія Каас (Франція) (2011)[185], Тото Кутуньо (Італія) (2012)[186], Дідьє Маруані (Франція) (2015), Фаррух Закіров (Узбекистан) (2016), Іону Суручану (Молдова) (2017).
Міжнародна премія в галузі благодійництва і меценатства— Петро Яцик (Канада) (2001), Пітер Спайкерс (Нідерланди) (2002)[192], Родина Терещенко (Франція) (2003), Алекс Ровт (США) (2004)[193], Іван Гинянський (США) (2006), Олександр Лєбєдев (Росія) (2008), Пантеліс Бумбурас (Греція) (2013)
Спеціальна премія за значний внесок у впровадження позитивного іміджу України в світі— міжнародна суспільно-культурна акція «Українські дні у Франції» (2004), Олександра Ніколаєнко (2005)
Спеціальна премія «Місія доброї волі»— Наталія Шмаренкова (Камалія) (2007)[194]
Спеціальна премія «Гуманітарний проєкт року»— міжнародна громадська організація «День хрещення Русі» (2008)[195]
Спеціальна премія за значний внесок у розвиток соціального підприємництва в Україні— Олексій Федоричев (2009)[196]
Спеціальна премія «За самовіддане служіння людям, своїй вітчизні і професії»— медичний центр «Кібер клініка Спіженка» (2011)[197]
Спеціальна премія «За самовіддане служіння людям»— Зеня Черник (США) (2015)
Спеціальна премія «Кращий креативний інвестор в часи кризи»— Офер Керцнер (2015)
Спеціальна премія «За впровадження інноваційних технологій в медицині»— Клініка Valikhnovski MD
Спеціальна премія «Енергоефективна Україна»— ЖК «Нова Англія» (2016)
Спеціальна премія «За вагомий багаторічний внесок у розвиток видавничо-поліграфічної галузі України»— Видавничий дім «АДЕФ Україна»
Спеціальна премія «За вагомий внесок у розвиток сучасної української науки»— «Інститут здоров'я рослин»
Спеціальна премія «За розробку екологічних та енергоефективних житлових технологій»— Система розумного дому «CLAP»
Спеціальна премія «За вагомий внесок у відродження ракетно-космічної галузі в Україні»— Макс Поляков
Спеціальна премія «За вагомий творчий внесок у збереження і розвиток інституту сім'ї»— Наталія Горбаль
Спеціальна премія «За впровадження креативних бізнес-проєктів та найсучасніших технологій в Україні»— Фортунато Гуадалупі (Італія)
Спеціальна премія газети «Комсомольская правда в Украине»— «Кумир українців»
В 1997—2015рр. урочисті церемонії вручення премій «Людина року» проходили у березні у Національному палаці мистецтв «Україна» в м. Києві, а з 2016 року місцем проведення стала Національна опера України. На церемонії оголошуються імена володарів титулу «Людина року», вручаються міжнародні та спеціальні премії. Гостями церемоній є відомі політичні діячі, діячі науки, культури та мистецтва. Ця подія завжди привертає увагу громадськості та освітлюється багатьма ЗМІ.
У межах церемонії проходить шанування знаменитостей на Червоній доріжці. Подія проходить у вигляді театрального дійства з виступами українських і закордонних виконавців, музичних і хореографічних колективів. Дійство супроводжується сучасними постановчими, звуковими, світловими та спеціальними ефектами.[203][204][205]
