Оборона Вестерплатте
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оборона Вестерплятте — перший бій Польської кампанії, ознаменував початок Другої світової війни в Європі. 1 вересня 1939 року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад (Wojskowa Składnica Tranzytowa, WST) на півострові Вестерплатте, в гавані вільного міста Данциг. Гарнізон був укомплектований лише 182 солдатами, але попри чисельну перевагу супротивника та постійні авіаудари, захисники тримали оборону впродовж семи днів.
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (лютий 2021) |
| Оборона Вестерплатте | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна, Польська кампанія | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} II Польська Республіка |
.svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Генрик Сухарський, Францішек Домбровський[pl] |
Фрідріх-Георг Ебергардт | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 182 військовослужбовців, близько 27 цивільних, 2 37-мм ПТ гармати «Бофорс». |
3.500, броненосець «Шлезвіг-Гольштейн», до 70 штурмовиків Junkers Ju 87, 65 гармат. | ||||||
| Втрати | |||||||
| 20 вбито, 53 поранених. |
300—400 вбитих і поранених. | ||||||
Вестерплатте — півострів в Гданській затоці, в гирлі Вісли (біля самого входу в порт). В 1920 році Гданськ (Данциг) знову став Вільним Містом (під юрисдикцією Ліги Націй). Відповідно до Паризької угоди від 9 листопада 1920 року Польща представляла і захищала інтереси громадян Гданська за кордоном, а сама територія Вільного Міста входила в польський митний простір. 14 березня 1924 року Польща отримала згоду Ліги Націй на створення транзитного військового складу на півострові Вестерплатте, а 7 грудня 1924 — і на розміщення невеликого гарнізону для його охорони.
Ліга Націй дозволила Польщі тримати тільки 82 солдатів на Вестерплатте, які повинні були охороняти військово-морські склади боєприпасів. 6 березня 1933 року уряд Польщі спробував посилити гарнізон ще 120 солдатами, але це викликало бурю обурення і Польща була змушена відвести частину військ.
Претензії Німеччини на Вільне Місто стало головним приводом для нападу на Польщу. 1 вересня 1939 року німці оголосили про включення Данцига до складу Рейху і почати підготовку до ліквідації всіх польських інститутів на його території. Головними з них були польське поштове відомство і Військово-транзитний склад. З 3 грудня 1938 року комендантом Вестерплатте був майор Генрик Сухарський.
Складні взаємини з Вільним Містом, постійна небезпека провокацій з боку нацистської Німеччини змусили польське військове командування з другої половини 1933 року зайнятися максимальним зміцненням гарнізону Вестерплатте. Всі цивільні об'єкти на території гарнізону були пристосовані також і для військових дій. Виконання робіт та планування укріплень було доручено капітану Мечиславу Крушевському та його помічнику інженеру Славоміру Боровському. Ними були спроектовано та збудовано 6 замаскованих приміщень для несення вартової служби, розташованих в найголовніших укріплених пунктах півострова. А також підготовлені до оборони вже існуючі об'екти. Було також створено кілька спеціальних блок-постів, що представляють собою звичайні споруди, обладнані для ведення стрілецького вогню, включаючи одне або два кулеметних гнізда. На кінець серпня 1939 року було споруджено і обладнано такі блок-пости:
- Пост «Вал» (капрал Едмунд Шамлевський)
- Пост «Пром» (капітан Леон Пайонк)
- Пост «Форт» (капрал ВМС Бернард Ригельській)
- Пост «Лазенки» (капрал ВМС Франтішек Бартошак)
- Пост «Електростанція»
- Пост «Пристань»
- Пост сержанта Владислава Дейка (з початком боїв став іменуватися «Лінія залізниці»)
22 березня 1939 у зв'язку з побоюванням атаки німецького флоту, що повертається з Клайпеди після дружнього візиту, майор Сухарський терміново запросив допомоги в людях і озброєнні. В результаті, гарнізон було збільшено до 210 осіб (включаючи військових інженерів і інших цивільних осіб). З особливостей несення строкової служби можна відмітити такий, що служба для солдатів-строковиків тривала лише півроку. Після чого (восени і навесні) вони змінювалися іншими строковиками. Довше тривало перебування в гарнізоні офіцерів і унтер-офіцерів. Основний час військовослужбовців поглинала напружена вартова служба.
Генеральний штаб передбачав у разі німецького нападу перекинути сюди допоміжні сили т. з інтервенційний корпус, який повинен був захопити Гданськ, а через 12 годин прийти на допомогу вестерплаттському гарнізону. Тим часом, навіть для виконання початкового плану захисникам Вестерплатте не вистачало вогневої потужності. Вдалося доставити і вкрити в залізничних вагонах одну застарілу гармату, дві протитанкових гармати і чотири міномета.
З весни 1939 року німці вже відкрито зміцнювали свої позиції в Гданську. Чисельність поліції дійшла до двох полків (близько 6000 осіб). Під керівництвом генерала Єберхардта в Гданськ перекидалося озброєння, яке зосереджувалося на складах Шуха у Гданську.
25 серпня 1939 року в Гданьську затоку з «дружнім візитом» увійшов німецький навчальний броненосець «Шлезвіг -Гольштейн». Офіційною причиною прибуття було 25-річчя загибелі тут одного з німецьких суден в Першій світовій війні. Насправді броненосець був плавучою батареєю для атаки польських укріплень. На озброєнні «Шлезвиг» мав 4 гармати 280 мм, 10 гармат 150 мм і 4 гармати 88 мм. На його борту перебувала штурмова рота морських піхотинців (Marinesturmkompanie) чисельністю 500 чоловік. Командування готове було відкрити вогонь по укріпленнях при перших можливостях. На світанку 1 вересня броненосець просунувся вглиб портового каналу і підготувався до битви.
1 вересня
О 4:30 «Шлезвіг -Гольштейн» був приведений у стан бойової готовності одиночним пострілом з пістолета і о 4:45 почав обстріл Вестерплатте. Німецький план передбачав масований артилерійський обстріл з «Шлезвига», в ході якого опір польських солдатів буде зломлено. Після чого півострів атакують гданьські підрозділи: батальйон СС Heimwehr, дві поліцейські роти і рота морських піхотинців. Проте, вже перші години показали, що захисники гарнізону добре підготувалися до оборони. Перший удар артилерії німецькі війська завдали на блок-пост «Пром» і район казарм (КП № 6). Він тривав десять хвилин, після чого почався штурм німецької піхоти. Сильний вогонь з блок-постів «Вал» та «Пром» змусив німців відступити, зі значними втратами в живій силі. З 5:35 до 9:00 гарнізон зазнав безперервного обстрілу батарей і кулеметів з Бжезіна і з усіх прилеглих точок (включно з костелу Нового порту). Тим часом польські артилеристи встигли зробити тільки 28 пострілів з єдиної гармати перед тим як вона замовкла назавжди. Тим не менш, вдалося вразити німецькі вогневі точки на маяку і на кількох високих будівлях порту на іншому березі каналу.
Чергова німецька атака на пост «Пром», що почалася о 9:00, також була відбита. В результаті мінометного вогню атакуючі відступили з великими втратами. Після чого відновився сильний артилерійський обстріл «Прома» з броненосця. Під час цього обстрілу серйозне поранення отримав командир поста «Пром» підпоручик Леон Пайонк. Відразу ж після артпідготовки почався штурм за участю морських піхотинців, але і цей штурм захисники відбили. Незадовго до цього група польських солдатів з поста «Пром» під командуванням капрала Анджея Ковальчика зуміла підібратися до вартового блок-посту гданської поліції Schupo, в якому німці встановили кулеметне гніздо і прицільно обстрілювали тили захисників гарнізону. Солдати закидали його гранатами і повністю знищили.
Ще двічі, в 14:00 і 17:00 німці робили атаки на Вестерплатте, але обидві вони закінчилися безуспішно, незважаючи на руйнування, спричинені корабельною артилерією. О 19:00 німці почали третю атаку на КП № 1, 2 і 5. Бій тривав до 20:30. Одночасно вартові приміщення зазнали потужного обстрілу батарей з Устя та Бжезіна. За перший день битви польські втрати склали 4 вбитих і кілька поранених. Гарнізон втратив єдину гармату і залишив пост «Пром». Німці ж, зайнявши частину території, втратили 82 вбитими і понад 100 пораненими.
2 вересня
З вогнем німецької артилерії почався другий день оборони Вестерплатте. До 14:00 захисники КП № 1, 2 , 5 і блок-поста « Форт» відбивали атаки піхоти. З метою знищення підземних фортифікацій німецьке командування ухвалило рішення про повітряний нальот на гарнізон пікіруючих бомбардувальників Ю-87 ("Штука "). Наліт відбувся в 18 : 05-18 : 45. У ньому взяли участь 47 «Штук», які скинули 8 бомб по 500 кг, 50 бомб по 250 кг і 100 бомб по 100 кг. В результаті прямого попадання відразу двох бомб повністю було зруйновано КП № 5. Майже всі бійці, які знаходилися там загинули. Бомбардування справило на захисників сильний психологічний вплив. Серед особового складу спалахнув бунт, який був придушений найжорсткішим чином. Нападники, однак, психологічний результат від нальоту авіації не використали і зробили новий штурм тільки о 20:00, коли польські солдати вже оговталися від пережитого шоку. Вечірня атака була також відбита.
У цей день гарнізон Вестерплатте втратив 13 солдатів, більшість з яких загинули на КП № 5. За наказом Сухарського, старший легіонер Ян Гембура вивісив на даху казарми білий прапор, який відразу ж помітив у бінокль командир німецької штурмової роти обер -лейтенант Вальтер Шуг. Однак, через дуже короткий час прапор зник. Це пояснювалося тим, що, в свою чергу, за наказом капітана Домбровського польські солдати розстріляли Гембуру на даху і зняли білий прапор[1].
3 вересня
Рано вранці на борту «Шлезвіга» німецьке командування розробило план спеціальної атаки, в якій мали взяти участь два батальйони полку Краппе, штурмова рота морських піхотинців, посилена 45 моряками з броненосця з 4 кулеметами, взятими з артилерійського училища, а також батарея гаубиць і рота саперів за підтримки танків і мінометів. Як завжди, вранці артилерія почала обстріл, який тривав до 7:00. Атака почалася ближче до полудня — на КП № 1, 2 і блок-пост «Форт». Запеклі бої тривали весь день. Трохи підняло настрій захисникам Вестерплатте повідомлення про те, що Англія і Франція оголосили війну Німеччині.
У ніч на 4 вересня німці здійснили спробу форсування каналу на човнах, де розмістилися морські піхотинці. Однак, спостерігачі помітили просування десантної групи. Після сильного вогню з польських позицій два човни перекинулися і затонули, інші під обстрілом повернули назад.
4 вересня
Німецьке командування ввело в бій новий підрозділ — спеціальний навчальний саперний батальйон (Pionierlehrbataillon )[2] з Дессау — Рослау, що нараховував 780 бійців з ручними кулеметами і вогнеметами. Командував батальйоном підполковник Карл Хенке. Крім наземних батарей, в обстрілі брали участь також і кораблі, що стояли в Гданській затоці:
- «Von der Groeben» — база флотилії катерів — тральщиків із гарматами 105 мм
- «T −196» — міноносець, озброєний двома гарматами 105 мм
Головні німецькі атаки в цей день припали на КП № 1, 2 , 4 і блок-пост «Форт». Всі вони були відбиті. У зв'язку з тим, що артилерійський обстріл з «Шлезвига» серйозно пошкодив казарми, капітан Домбровський ухвалив рішення про перенесення командного пункту в один з бункерів. У другій половині дня німецькі атаки припинилися, а обстріли стали слабшати. В цілому ситуація значно погіршилася. Німці з успіхом застосували важку артилерію, яка завдавала значної шкоди. Крім того, особовий склад Вестерплатте, на відміну від супротивника, не мав можливості відпочивати. У гарнізоні стала відчуватися нестача води, їжі, а також медикаментів, через що поранені не могли отримати необхідну допомогу.
5 вересня
У зв'язку з постійними невдачами, німецьке командування припустило, що у лісі, який прикривав Вестерплатте з флангу, ховаються ворожі снайпери. Було вирішено, що перед наступним штурмом, корабельною артилерією обстріляти дерева. Крім лісу, вогнем артилерії було серйозно пошкоджено КП № 5 і офіцерську віллу. Знову обстрілу зазнали КП № 1 і 4, а також блок-пост «Форт». Після артобстрілу німецька піхота, за підтримки мінометного обстрілу, зробила атаку на КП № 2, яка була відбита в ході запеклого бою. Новий артилерійський і мінометний обстріл повністю знищив КП № 1.
6 вересня
О 3:00 німці зробили першу спробу підпалити ліс, який був природним захистом гарнізону, і звідки, прикриваючись деревами, поляки вели вогонь по штурмовим частинах. Німецькі війська розігнали паровозом цистерну з бензином, яка помчала в ліс. Однак, ще раніше захисники гарнізону розібрали рейки, побоюючись в'їзду німецького бронепоїзда. Цистерна зупинилася, не доїхавши до польських позицій. По ній відразу ж був відкритий вогонь з протитанкової гармати, після чого цистерна вибухнула, не заподіявши захисникам ніякої шкоди. Друга спроба підпалити ліс (цього разу за допомогою вогнеметів) також не вдалася. Вночі німці висвітлювали територію Вестерплатте потужними прожекторами і продовжували обстрілювати її одиночними пострілами. Майор Сухарський скликав нараду за участю офіцерів. І знову не вдалося прийти до єдиної думки. Капітан Домбровський та поручик Гродецький виступили за продовження оборони. Більшість солдатів підтримувало Домбровського, однак, стан поранених погіршувався.
7 вересня . Капітуляція гарнізону
Німецьке командування стало готуватися до генерального штурму Вестерплатте. О 4:00 був відкритий одночасний вогонь з усіх без винятку гармат і мінометів, зосереджений, в основному, на казармах і КП № 2. Протягом невеликого часу КП № 2 був повністю знищений. Обстріл тривав приблизно до 6:00, після чого на штурм пішла піхота. ЇЇ зустріли сильним вогнем з блок-постів «Форт» і «Лінія залізниці», а також з КП № 1. Поляки прагнули в жодному разі не підпустити німців до об'єктів оборони, розуміючи, що для рукопашного бою сил у них вже не залишаться. До 7:15 німецький штурм був остаточно відбито.
Тим часом, загибель КП № 2 справила глибоке враження на майора Сухарського. Розуміючи всю безнадійність подальшої оборони Вестерплатте, гостро переживаючи за долю своїх підлеглих (насамперед, поранених) і знаючи про загальну ситуацію в країні, майор ухвалив остаточне рішення про капітуляцію Вестерплаттського гарнізону. О 10:15 наказ про капітуляцію був доведений командирами до особового складу, а над казармами вивішений білий прапор. Майор Сухарський проінформував про своє рішення маршала Ридз-Смігли, який присвоїв всім захисникам Вестерплатте, живим і загиблим, вищі військові нагороди та чергові звання. На цьому оборона Вестерплатте завершилася. Вона тривала 173 години 30 хвилин і проходила в умовах безперервних німецьких атак.
7 вересня німці вступили на територію гарнізону Вестерплатте. Оберстлейтенант Генке провів майора Сухарського до генерал-майора Фрідріха-Георга Ебергардта, де той, під об'єктивами німецьких фотокореспондентів і кінохроністів, віддав Сухарському честь і підтвердив право колишнього командира Вестерплатте на носіння своєї офіцерської шаблі навіть будучи в полоні[3]. Відразу ж після капітуляції німці розподілили захисників Вестерплатте. Поранених польських солдатів відвезли в Медичну академію в Гданську і помістили в бараках під охороною СС. Літніх вільнонайманих відправили в табір для цивільних осіб в Новому Порту. Рядовий і унтер-офіцерський склад був зібраний в казармі на Єпископській Гірці, а офіцерський розмістили в готелі «Центральний» на вулиці Пфефферштадт, недалеко від вокзалу. Пізніше рядовий склад був відправлений до спеціальних концентраційних таборів для військовополонених (шталагів). Деяким солдатам вдалося втекти.
Втрати захисників Вестерплатте склали 20 чоловік убитими і 50 пораненими[4]. Німці ж втратили близько 400 солдатів убитими і пораненими (причому, убитими склали близько половини).
По закінченню війни на півострові було створено величний меморіал. Ім'ям героїв називалися військові частини і кораблі, герої оспівувалися і в художніх творах. Події тих днів втілилися в деяких творах, зокрема, у «Пісні про солдатів Вестерплатте» відомого поета Константи Ільдефонса Галчінського.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
