Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир Станісла́вович Огри́зко (* 1 квітня 1956, Київ, Українська РСР, СРСР) — український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009. Надзвичайний і повноважний посол України (1996).
1978 — закінчив Київський державний університет ім. Шевченка, спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач з німецької мови. Кандидат історичних наук, володіє німецькою та англійською мовами.
1 грудня 2006 Верховна Рада відправила у відставку міністра закордонних справ Бориса Тарасюка. Президент Ющенко не прийняв цього рішення, і продовжував вважати Бориса Тарасюка міністром, таким чином увійшовши в конфронтацію з парламентом і урядом. Тарасюк не допускався на засідання уряду, і зрештою 30 січня 2007 подав у відставку. 31 січня президент Ющенко подав у Верховну Раду на затвердження міністром закордонних справ кандидатуру Володимира Огризка, який на той момент був першим заступником і фактично виконував функції міністра. Але парламент не затвердив пропозиції президента.
21 березня 2007 р. Верховна Рада призначила міністром Арсенія Яценюка, кандидатура якого була внесена після двократної відмови затвердити Огризка.
3 18 грудня 2007 — Міністр закордонних справ України в уряді Юлії Тимошенко, призначений згідно з конституцією за поданням президента Віктора Ющенка. На посаді, зокрема, займався питаннями правової регламентації перебування Чорноморського флоту Росії в Україні і переведенням питань організації його виводу в практичну площину[1]. Активно підтримував Грузію під час збройного конфлікту з Росією у 2008, чим теж викликав незадоволення в Москві. Міністр закордонних справ України Володимир Огризко і його заступник Костянтин Єлісєєв нагороджені грузинським Орденом Честі за підтримку Грузії у війні з Росією.[2]
У лютому 2009 українська преса повідомляла[3], що керівники дипломатичних представництв України при Європейському союзі, в країнах ЄС, США, Росії, Балканських країнах і Молдові отримали доручення терміново проінформувати офіційних осіб країн перебування на максимально високому рівні про «недобросовісні й неадекватні ситуації» дії прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.
17 лютого 2009 р. на сайті МЗС України з'явилася інформація про те, що в міністерство запросили посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна. Під час зустрічі Огризко висловив Черномирдіну протест стосовно «недружніх і вкрай недипломатичних оцінок, коментарів і висловів на адресу України та її керівництва».
3 березня 2009 р. Верховна Рада України 250 голосами «за» проголосувала за відставку Володимира Огризка з посади міністра закордонних справ України. Зокрема, за його відставку проголосували 174 народні депутати від фракції Партії регіонів, 49 — від БЮТ, 27 — від КПУ.
17 березня 2009 Ющенко призначив Огризка першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (указ президента України № 163/2009), куди він раніше входив за посадою як міністр закордонних справ. За два дні до інавгурації Віктора Януковича, 23 лютого 2010, Огризко подав у відставку з поста заступника голови РНБО[4]. Наступного дня Ющенко прийняв відставку[5].
У вересні 2010 Огризко вступив до партії «Наша Україна»[6]. У липні 2012 він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії і припинив своє членство в ній[7].
З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
На позачергових парламентських виборах 2014 року, балотувався по 223 округу у місті Києві від партії Ми українці. Зайняв третє місце з 10,81 % голосів.[8]
Станом на вересень 2024 року працює головним радником Голови правління ПАТ «Укрнафта»[9].
Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона».[10]
Під час кривавих подій у Києві 18 лютого 2014 під час Євромайдану Володимир Огризко звернувся з відкритим «Зверненням до лідерів Європи та США, які ще в змозі діяти». В ній він звинуватив уряди Західних країн у проведенні пасивної політики бездіяльності та «невтручання» щодо України під час злочинів режиму Януковича проти власного народу. Він також нагадав про красномовне історичне «мовчання» під час Голодомору 1932—1933, Другої світової війни та про «умовляння» політичного керівництва України з боку західних держав кінця 1980-х «залишатися» у складі СРСР.
Він також застеріг лідерів Заходу проти передачі України під протекторат Москви. В такому випадку події в Україні можуть вилитися в більш жорстоку та криваву війну, ніж війна в колишній Югославії. Володимир Огризко апелював до совісті й моральних зобов'язань перед українським народом урядів Європи та США.[11][12]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.