Поліщук Клим Лаврентійович

Кли́м Лавре́нтійович (Лаврінович, Лавринович) Поліщу́к (*25 листопада 1891, Краснопіль, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — † 3 листопада 1937, Сандармох, РРФСР, СРСР) — український письменник, публіцист, автор історичних романів доби розстріляного відродження. Дослідник культури народу комі.

Поліщук Клим Лаврентійович
Псевдо	К. Лаврінович
Народився	25 листопада 1891(1891-11-25)[1]  Краснопіль, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1937(1937-11-03) (45 років)  Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання	Сандармох
Країна	УНР  Українська Держава  СРСР
Діяльність	письменник, поет, журналіст, прозаїк, публіцист
Знання мов	українська
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Поліщук.

Життєпис

Народився 25 листопада 1891 року в містечку Краснопіль Житомирського повіту Волинської губернії, тепер Чуднівський район, Житомирської області, Україна^[2]. Навчався в Петербурзі, у 1912 повернувся до Житомира, де в серпні 1914 заарештований за «мазепинську» діяльність і висланий за межі України.

1920 року Клим Поліщук емігрував до Польщі, де у Львові познайомився зі своєю майбутньою дружиною — письменницею Галиною Орлівною. Львівський період був дуже плідним для письменника. Він видає альманахи, організовує журнали, публікує свої вірші, оповідання, повість «Світ червоний», романи «Гуляйпільський батько» і «Отаман Зелений».

Клим Поліщук зі своєю дружиною Галиною Мневською (Галиною Орлівною) та донькою Лесею.

У 1924 році Клим Поліщук із дружиною повернувся в УСРР, яка на той час уже перебувала у складі СРСР. Письменник працював у державному видавництві, друкувався в періодиці. Арештований 4 листопада 1929 року, а в січні 1930-го^[3] рішенням Колегії ОГПУ СРСР дістав покарання за ст. 58-10-13 КК РСФСР — 10 років ув'язнення в таборах (того ж 1930 року заарештована й вислана до Казахстану Галина Мневська).

Відбував покарання в концтаборі Карлаг (4 роки) і на Соловецьких островах. Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 року дістав найвищу кару (розстріл). Разом з великою групою діячів культури (Микола Зеров, Григорій Епік, Марко Вороний та інші) 3 листопада 1937 року розстріляний у лісовому карельському урочищі Сандармох під містом Медвеж'єгорськ (з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року там були розстріляні 1111 в'язнів Соловецького табору особливого призначення). Зараз у тому лісі меморіальне кладовище, хрести скорботи, дерев'яна капличка і пам'ятник — гранітна брила з написом: «Люди, не вбивайте один одного».

Реабілітований прокуратурою Харківської області 14 квітня 1992 року.

Проклятого віку музична струна,

Далека і близька чудова мана,

Сміється промінням жадобних очей,

Палає горінням кривавих ночей, —

Про неї легенди снує сатана…

Не знав я ніколи імення її,

Та з нею єднались жадання мої.

Без неї про щастя я мріять не смів,

А з нею вмирає натхненний мій спів,

Як гинуть під стужу в гаях солов'ї.

Самотній блукаю на чорній стерні,

В стерні догоряють забуті вогні, —

Вона ж, як проклятого віку мана,

Моїми слідами слідкує подна: І знає про неї один сатана…

Вшанування пам'яті

19 лютого 2016 року одна з перейменованих вулиць Житомира названа ім'ям Клима Поліщука^[4].

Літературні погляди

Критика відносить творчість Поліщука до символізму та готичного письма.

На засланні і в концтаборах активно цікавився російською літературою, проте йому належать слова:

Терпіти не можу епілептичного й неохайного Достоєвського...

Твори

• Звуколірність: Поезії. — Станиславів; Коломия: Бистриця, 1921.
• Скарби віків: Українські лєґенди. — Львів: Русалка, 1921.
• Золоті зернятка: Оповідання для дітей. — Львів: Русалка, 1921.
• Воєнко: Із записної книжки. — Львів: Русалка, 1921.
• Розпята душа [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]: Оповідання з латиського життя. — Львів: Русалка, 1921.
• Веселе в сумному [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]: Сатирично-гумористична збірка. — Львів: Русалка, 1921.
• Жменя землі: Галицькі леґенди. — Львів: Русалка, 1921.
• Далекі зорі. — Львів: Русалка, 1921.
• Червоне марево: Нариси і оповідання з часів революції. — Львів: Русалка, 1921.
• Ангельський лист [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]: Оповідання. — Львів: Русалка, 1923.
• Поліщук К. Гад Звіринецький: драм. легенда в 4 картинах / Клим Поліщук. — Львів: Русалка, 1925. — 16 с. — (Народній театр ; ч. 1). [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]

Романи

• Гуляйпільський батько.
• Отаман Зелений: Сучасний роман. — Львів: Русалка, 1923.
• Поліщук К. Гуляйпільський «батько»: роман в 2-х ч. Ч. 1 : Бентежний дух / Клим Поліщук. — Коломия: Накладом Вид-ва «ОКА» в Коломиї, 1925. — 164 с. [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Поліщук К. Гуляйпільський «батько»: роман у 2-х ч. Ч. 2 : Свавільна сила / Клим Поліщук. — Коломия: Накладом вид-ва «Ока» в Коломиї, 1925. — 163 с. [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]

Видання

Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — 704 с. — ISBN 978-966-8499-68-5.

• Струг А. Підземні люди: оповідання / Андрій Струг ; пер. і передм. Клима Поліщук. — Київ: Держ. вид-во України, 1928. — 336 с.