Вокзальна (станція метро, Харків)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вокзальна — 2-га станція Холодногірсько-Заводській лінії Харківського метрополітену між станціями «Холодна гора» та «Центральний ринок». Введена в дію 23 серпня 1975 року.
| Вокзальна | |
|---|---|
Холодногірсько-Заводська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна |
| Стара назва | Південний вокзал |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102 м |
| Ширина | 10 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 |
| Архітектор(и) | В. А. Співачук |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Ю. Е. Крук, Ю. А. Коровкін |
| Транспорт | |
| Виходи до |  вул. Євгена Котляра, Привокзальний майдан |
| Наземний транспорт | Т: 1, 3, 5, 6, 7, 12, 20 Тр: 11 А: 221, 246, 250, 254, 277, 278, 282, 302, 303 залізнична станція Харків-Пасажирський |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:30 |
| Час закриття | 00:00 |
| Географічні координати | 49°59′22″ пн. ш. 36°12′18″ сх. д. |
| Стільниковий зв'язок | Київстар |
 | |
| Холодногірсько-Заводська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Трисклепінна станція пілонного типу з острівною платформою.
Станція без колійного розвитку.
За задумом авторів, вона повинна давати приїжджому перше уявлення про Харків. Не зважаючи на те, що комплекс залізничного вокзалу зазнав значної реконструкції — станція «Вокзальна» Харківського метрополітену органічно вписується у сучасність. Склепіння станційних залів спираються на пілони лаконічної форми. Оздоблення світло-жовтим мармуром «газганом». Посередині кожного пілона — вертикальна виїмка, завдяки чому вони виглядають менш масивними. Полегшують конструкцію станції і прорізи у перекриттях над проходами між пілонами. Уздовж підстав склепінь встановлені бетонні світлові карнизи, за якими знаходяться люмінесцентні лампи. Світло, яке відбивається білими склепіннями, робить зали вище і просторіше. Люстри розширюють догори смуги з мармуру світло-жовтого кольору на облицьованої сірим мармуром торцевої стіни середнього залу нагадують потужні промені локомотивних прожекторів.
Архітектурне рішення трипрогінного вестибюля підпорядковане загальному задуму станційного комплексу. Його колони і стіни також оздоблені мармуром «газганом», підлога з полірованих плит сірого граніту і чорного лабрадориту з родовищ Житомирської та Кіровоградської областей. До вестибюля примикає ще один просторий підземний зал, де розташовані каси приміського сполучення і куди сходяться підземні переходи.
Станція розташована під Привокзальним майданом, з якою з'єднана двома переходами. З одного вихід веде до будівлі управління Південної залізниці, з іншого — до Привокзального поштамту і північних приміських кас вокзалу. Два тунелі ведуть прямо до залізничних платформ, у просторому переході розташовані торгові ряди, телефони-автомати. З підземного переходу виходи також ведуть у центральну залу вокзалу Харків-Пасажирський.
Будівництво станції велося в складних гідрогеологічних умовах із застосуванням заморожування ґрунтів. Тут практично була створена фабрика з виробництва холоду зі складними комунікаціями. Роботи з заморожування ґрунтів велися впродовж п'ять років. За цей час будівельники пробурили в цілому 24 км свердловин, з них для станційних тунелів, що споруджувалися закритим способом — 15 км. Саме по цих каналах холод проникав глибоко у ґрунт, створюючи надійний льодовий захист навколо тунелів. Замкнута несуча стіна завтовшки 6 м із замороженого ґрунту відгородила котлован вестибюля станції, який споруджувався відкритим способом на великій глибині. Холод по дворядним свердловинам подавався під тиском двома компресорами.
Про майстерність будівельників говорить хоча б такий факт. Проєкт передбачав просідання будівлі вокзалу, під яким проходять колійні тунелі, на 100 мм. На ділі ж воно осіло всього на 8 мм.
Стара назва станції «Південний вокзал» походила від колишньої назви вокзалу Харків-Пасажирський, під яким розташована станція[1]. Це іменування відноситься до розміщення транспортного вузла на території Російської імперії та СРСР: відносно Москви Харків знаходиться на півдні[2][3]. 26 квітня 2024 року Харківська міська рада перейменувала станцію метрополітену «Південний вокзал» на «Вокзальну»[4].
- «Вокзальна» — єдина станція Харківського метрополітену, побудована спочатку для прийняття 4-вагонних потягів. Для прийняття 5-вагонних потягів довелося подовжувати бічні тунелі станції. Станом на середину 2010-х років на платформі можна побачити проходи у службові приміщення станції, закриті металевими ґратами. Ці проходи повинні були виходити у тунель, але після подовження станції стали доступні з платформи.
- Початковий проєкт пускової ділянки передбачав кінцеву станцію «Південний вокзал», проте в ході досліджень з'ясувалося, що глини в районі станції слабкі, і додаткові роботи під вокзалом (тобто будівництво оборотних тупиків) можуть призвести до сильного осідання залізничної станції Харків-Пасажирський. Через це було вирішено подовжити трасу на захід, зробивши кінцевою станцію «Холодна гора».
- «Вокзальна» — єдина станція метро в Харкові, на якій збереглася будка оператора ескалатора, що розташована на платформі.
- Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц].- Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
