Стасенко Іван Михайлович

Іван Михайлович Стасенко (* 26 вересня 1891, м. Миргород, Полтавська область — † 25 червня 1963, м. Буффало, США) — підполковник Армії УНР.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасенко.

Іван Михайлович Стасенко
Підполковник
Загальна інформація
Народження	26 вересня 1891(1891-09-26) м. Миргород, Полтавська область
Смерть	25 червня 1963(1963-06-25) (71 рік) м. Буффало,  США
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Командування
т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР.
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом Георгіївський хрест 4 ступеня «Воєнний хрест» (УНР)

Біографія

Народився у м. Миргород. Походив з козаків. Закінчив Роменське реальне училище, Тверське кавалерійське училище (1910), служив у 7-му драгунському Кінбурнському полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні.

Був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня (19 травня 1915, за бій 4 листопада 1914), Георгіївською зброєю, солдатським хрестом Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою. Був двічі поранений.

Останнє звання у російській армії — ротмістр.

Восени 1917 р. — представник Центральної Ради при 7-й кавалерійській дивізії у справах українізації. У листопаді 1917 р. з українців 7-ї кавалерійської дивізії сформував 1-й Український Запорізький полк військ Центральної Ради.

З вересня 1918 р. командир кінного загону Курської бригади Корпусу кордонної охорони Української Держави. З травня 1919 р. — командир 1-го запасного кінного полку, який 20 листопада 1919 р. було влито до 2-го кінного Переяславського полку Дієвої армії УНР.

Був командиром 2-го дивізіону полку. 11 грудня 1919 р. разом з більшою частиною полку приєднався до Української Галицької армії, що тоді перебувала у союзі з білими. З 13 квітня 1921 р. — т. в. о. комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР.

З 1923 р. жив на еміграції у Каліші. З 1950 р. — у США. Був активним діячем української православної громади.

Помер у м. Буффало (США).

Джерела

• ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С 141; Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1598. — С. 1;
• «Русский Инвалид». — Петроград. — 1915. — № 116; «Заря». — Петроград. — 1915. — N10;
• «Искры». — Петроград. — 1915. — № 11;
• Маруїценко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імени запорожського полковника М. Залізняка полку//За Державність. — Каліш. — 1936. — Ч. 6. — С. 196—198