Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Транспорт Румунії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 238 391 км² (83-тє місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 515 км, зі сходу на захід — 725 км[2][3]. Географічне положення Румунії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Східної та Південної Європи; вихід до вод Світового океану (Чорне море) для країн Центральної Європи через водну систему Дунаю[4].
Транспорт Румунії | |
---|---|
Площа | 238,4 тис. км² (83-тє) |
Рельєф | гірський |
Найвища точка | гора Молдовяну (2544 м) |
Аеропортів | 45 (96-те) |
Автошляхів | 84,2 тис. км (57-ме) |
Залізниць | 11,3 тис. км (22-ге) |
Узбережжя | 225 км |
Головний порт | Констанца |
Водних шляхів | 1,7 тис. км (45-те) |
Найдовша річка | Дунай (2850±1 кілометр) |
Трубопроводів | 6,18 тис. км |
Орган | Міністерство транспорту |
Голова | міністр Петру Сорін Бусе |
Загальна довжина автошляхів у Румунії, станом на 2012 рік, дорівнює 84 185 км, з яких 49 873 км із твердим покриттям (337 км швидкісних автомагістралей) і 34 312 км без нього (55-те місце у світі)[1].
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 11 268 км (22-ге місце у світі), з яких 60 км широкої 1524-мм колії, 10 781 км стандартної 1435-мм колії (3 292 км електрифіковано), 427 км вузької 760-мм колії[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 45 аеропортів (96-те місце у світі), з них 26 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 19 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 5 авіапідприємств, які оперують 51 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 3,63 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 4,7 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].
Румунія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YR, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Румунії мають літерний код ІКАО, що починається з — LR[1].
Головні морські порти країни: Констанца, Мідіа.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 5 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (127-ме місце у світі), з яких: суховантажів — 1, вантажно-пасажирських суден — 2, нафтових танкерів — 1, ролкерів — 1[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1 (Російської Федерації — 1); зареєстровані під прапорами інших країн — 31 (Грузії — 7, Ліберії — 3, Мальти — 7, Маршаллових Островів — 2, Молдови — 2, Панами — 3, Російської Федерації — 1, Сент-Вінсенту і Гренадин — 1, Сьєрра-Леоне — 2, Танзанії — 1, Того — 1, невстановленої приналежності — 1)[1].
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 1 731 км (45-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Дунай (1075 км) з притоками (524 км), а також канали (132 км).
Головні річкові порти країни: Браїла, Галац і Тулча на Дунаї. Важливість румунських портів зростає із створенням транс'європейської магістралі Рейн-Дунай.
Загальна довжина газогонів у Румунії, станом на 2013 рік, становила 3 726 км; нафтогонів — 2 451 км[1].
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 3 листопада 2016 року міністерство в уряді Дачіана Чолоша очолював Петру Сорін Бусе[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.