Трапезна церква Петра і Павла — православна трапезна церква на території Києво-Печерської лаври, збудована у 1686-1694 роках та зруйнована у 1893 році. На її місці у 1893-1895 роках за проєктом архітектора В. М. Ніколаєва спорудили новий трапезний храм Антонія та Феодосія Печерських[1].
Історія
Перша мурована трапезна Києва-Печерської лаври була зведена у 1108, взимку 1195 її споруда витримала перший відомий у Києві землетрус[2], але зазнала значних пошкоджень від землетрусу 1230 року[3][4].
Під час навали Батия у 1240 році трапезну, ймовірно, зруйнували, адже після цього відомостей про неї в історичних джерелах немає.
Уперше за довгий час вона з'являється на мапі лаврського ченця Атанасія Кальнофойського в 1638[2][3]. Згідно з зображенням на мапі це була витягнута із заходу на схід дерев'яна одноповерхова чотирисекційна споруда, кожна із секцій якої була вкрита двосхилим дахом[2]. Розташовувалася вона трохи далі від місця, де стоїть сучасна трапезна церква[4].
У 1684—1694 коштом заможного київського міщанина Михайла Максимовича в Лаврі побудували нову муровану трапезну із церквою в ім'я святих Петра і Павла[2][4][5]. У будівництві брав участь інженер П. Гордон[3][5]. Це була досить велика, прямокутна у плані споруда.
Трапезна сильно постраждала від пожежі 1718 року, але вже в 1720 її відновили, перебудувавши у стилі українського бароко[2][4] та переосвятивши трапезну церкву на честь Дванадцяти апостолів[5][1]. Після перебудови будівля стала двоярусною, її видовжений (приблизно 18×6 сажнів[3]) основний об'єм завершувався на сході гранчастою апсидою, увінчаною позолоченою бароковою банею з маківкою над ліхтариком[4][5]. Західний фасад будівлі прикрашав криволінійний фронтон, вхід до трапезної оформили у вигляді прибудованої ротонди з окремою банею[4]. 1825 року будівлю трапезної обміряв тодішній міський архітектор Андрій Меленський.
У 1823—1824 старі розписи трапезної зіскоблили, а київські художники Йосип Белецький та Іван Куликовський прикрасили внутрішній об'єм будівлі новими розписами, що зображали преподобних отців Печерських у золотих зірках: Антонія, Феодосія, Пимена Болящего, Миколу Святошу, Нестора Літописця, Марка Печерника, Аліпія Іконописця, Іоанна Багатостраждального та інших[6][5]. Вікна та двері трапезної пофарбували в зелений колір і також розписали[6]. У передпокої трапезної теж містилися розписи із перспективним зображенням Єрусалима[5] з висоти пташиного польоту[3], або ж, за іншими джерелами — із зображенням пустині та звірів, птахів і плазунів[6].
До кінця XIX століття кількість лаврських ченців значно зросла і будівля трапезної стала замалою[5].
У 1893 архітектор Володимир Ніколаєв склав проєкт будівництва нової трапезної. Його первісний варіант передбачав збереження старої будівлі[4], але того ж року на стінах трапезної з'явилися небезпечні тріщини і зібрана для обстеження будівлі спеціальна комісія дійшла висновку, що відремонтувати трапезну не вдасться, тому у жовтні Духовний собор Лаври ухвалив розібрати стару будівлю, а на її місці спорудити нову, більшу за об'ємом, трапезну[6][4]. Незабаром заклали фундамент нової трапезної церкви, а стару будівлю розібрали взимку 1893—1894[5].
Нову трапезну церкву, споруджену у неовізантійському стилі за проєктом Володимира Ніколаєва, освятили в 1895 на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських, адже незадовго до цього закрили присвячені їм вівтарі на хорах собору Успіння Пресвятої Богородиці[6][4][5].
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
