Loading AI tools
український, російський радянський поет і письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Микола́йович Ушако́в (рос. Николай Николаевич Ушаков; 6 червня 1899, Ростов — 17 листопада 1973, Київ) — російський радянський поет і письменник, писав у стилі соцреалізму.
Ушаков Микола Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ушаков Николай Николаевич | ||||
Народився | 25 травня (6 червня) 1899 або 6 червня 1899[1] Ростов, Ярославська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 17 листопада 1973[1] (74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | письменник, поет, перекладач | |||
Alma mater | Перша київська гімназія і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (1924) | |||
Заклад | Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | критика | |||
Членство | СП СРСР | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Народився 25 травня [6 червня] 1899 року в місті Ростові (нині Ярославська область Росії). Дитинство провів на Ярославщині, де жив у маєтку бабусі. У чотири роки осиротів. Коли йому було дев'ять років, дідусь відвіз його до Києва та віддав на навчання до Першої київської гімназії. 1924 року закінчив юридичний факультет Інституту народного господарства.
Працював на Київській кіностудії художніх фільмів та у пресі[2]. З 1957 по 1973 рік мешкав у Києві в будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, № 2. Помер в Києві 17 листопада 1973 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1[3]). 1978 року на могилі встановлений пам'ятник — мармурова стела із двох блоків, розташованих під кутом один до одного, що символізує розгорнуту книгу (архітектор Н. Д. Подгородецький)[4].
1923 року дебютував поезіями у київській газеті «Пролетарская правда». З часом почав друкуватися у Москві в «Комсомольской правде», «Октябре», «Молодой гвардии», «Красной нові», «Новом мире». Окремими виданнями вийшли збірки поезій:
Автор статей з перекладу лірики Тараса Шевченка:
Багато перекладів з Миколи Ушакова зробили Марко Вороний і Максим Рильський[6]:
Найвідоміший вірш — «Вино», українською мовою переклав Дмитро Фальківський (уперше надруковано в № 17 журналу «Глобус» за 1927 рік).
Крім низки збірок поезій і прозових творів в офіційному дусі, перекладав російською мовою твори Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Павла Грабовського, Леоніда Глібова, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Миколи Бажана, Андрія Малишка, Василя Симоненка, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Андрія Головка, Олеся Гончара; редактор російських видань творів Михайла Коцюбинського (1951).
Починаючи з 1938 року переклав понад 40 віршів Тараса Шевченка, серед них «Заповіт», «Минають дні, минають ночі...», «Садок вишневий коло хати», «— Чого ти ходиш на могилу?», «Рано-вранці новобранці», «У тієї Катерини», «У Бога за дверми лежала сокира», «І небо невмите, і заспані хвилі», «Коло гаю в чистім полі», «Не так тії вороги…», «Ми вкупочці колись росли…», «Готово! Парус розпустили…», «Я не нездужаю, нівроку», «Лічу в неволі дні і ночі» (Радуга. 1963. № 3) тощо. Разом із Максимом Рильським редагував перше повне видання «Кобзаря» російською мовою (1939), як редактор і перекладач працював над 5-томним зібранням творів Тараса Шевченка 1948—1949 та вибраними творами поета російською мовою (1939, 1949—1956)[5].
Перекладав також із узбецької і лезгинської мов[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.