Loading AI tools
штатівський морський офіцер і піонер залізниці (1857–1934) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Френк Джуліан Спрейг | ||
---|---|---|
англ. rank Julian Sprague | ||
Народився | 25 липня 1857 Мілфорд | |
Помер | 25 жовтня 1934 (77 років) США | |
Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар | |
Громадянство | США | |
Діяльність | винахідник, електротехнік | |
Галузь | електротехніка і електротранспорт[d] | |
Alma mater | Військово-морська Академія США (1878)[1] і Drury High Schoold | |
Членство | AAAS[2], Naval Advisory Board of Inventionsd[1] і American Institute of Electrical Engineersd[1] | |
Батько | David Cummings Spragued[3] | |
Діти | Robert C. Spragued[3] | |
Нагороди | Медаль Елліота Крессона (1903) | |
Френк Джуліан Спрейг (англ. Frank Julian Sprague; 25 липня 1857 — 25 жовтня 1934)[4] — морський офіцер і винахідник, який зробив значний внесок у розвиток електродвигунів, електричного рейкового транспорту та ліфтів. Особливий вклад він вніс в розвиток міського електричного транспорту міст, що швидко зростали наприкінці 19 століття, і створення ліфтів для хмарочосів. Він прославився як «Батько електричної тяги» і перша людина у світі, що створив поїзд з керуванням за системою багатьох одиниць на залізничному транспорті.
Френк Джуліан Спрейг народився 25 липня 1857 року в Мілфорд (штат Коннектикут) в сім'ї Девіда (David Cummings Sprague) і Френсіс (Julia King Sprague) Спрейгів. У школі мав особливі успіхи з математики. У 1874 вступив до Військово-морської Академії США в місті Аннаполіс (штат Меріленд), яку закінчив у 1878 році, ставши 7-м по успішності в класі з 36 учнів[5].
Після академії почав служити в військово-морських силах США у званні мічмана. Службу почав на кораблі «Річмонд»[en], потім продовжив службу на кораблі «Миннесота»[en]. 1881 року, коли його корабель стояв у Ньюпорті, Спрейг винайшов інверсійний тип динамо-машини. Потім він перейшов служити на флагман європейської ескадри Ланкастер[en], на якому встановив першу у військово-морських силах США систему електричного дзвінка для виклику екіпажа з різних відсіків корабля. Спрейг узяв відпустку, щоб бути присутнім у Парижі на електричній виставці в 1881 році та в 1882 році в Лондоні на виставці у Кришталевому палаці, де він був членом журі по преміях у галузі газових двигунів, генераторів та ламп.
У 1883 році Эдвард Х. Джонсон, діловий партнер Томаса Едісона, переконав Спрейга піти у відставку і почати працювати на Едісона. Спрейг став працювати в лабораторії Едісона в Менло-Парк у штаті Нью-Джерсі[en]. До його приходу Едісон проводив багато дорогих експериментів методом проб і помилок. Підхід Спрейга полягав в тому, щоб використати розрахунки і математично оптимальні параметри і таким чином уникнути багатьох непотрібних експериментів. Він зробив багато важливої для Едісона роботи, у тому числі поліпшив балансування розподільних ланцюгів центральних електростанцій Едісона, розробивши математичну модель розподілу електроенергії. 1884 року він пішов від Едісона і заснував Sprague Electric Railway & Motor Company, яка першою почала виробництво промислових електромоторів. На момент 1886 року компанія Спрейга зробила два важливі винаходи:
Спрейг удосконалив струмоприймач трамваю[6], який винайшов в 1885 році Чарлз Джозеф Ван Діполь[en], зробивши його надійним і безпечним. Трамвай набув свій сучасний вигляд із струмознімачем на даху. Довів практичність системи рекуперативного гальмування. Після тестування свого трамваю наприкінці 1887 і на початку 1888 року створив першу успішну велику електричну трамвайну систему протяжністю 12 миль[4], яка почала працювати 2 лютого 1888 року[7] в Ричмонде штат Вірджинія.
У 1887 році на естакадній залізниці Чикаго Спрейг уперше у світовій практиці створив електропоїзд, керований за системою багатьох одиниць[8]. Після цього успіху швидко отримав контракти в Брукліні та Бостоні. Технічно значно складніше завдання створення поїзду з управлінням за системою багатьох одиниць на безрейковому транспорті було вирішене тільки через 79 років[9][10] київським винахідником Володимиром Пилиповичем Векличем[11][12], коли в 1966 році він створив перший у світі[13] тролейбусний поїзд[14]. Поїзда, керовані за системою багатьох одиниць, успішно експлуатуються і нині. Впродовж подальших двох років компанія Спрейга виконала контракти на сто десять трамвайних систем у великих і малих містах по усій території Сполучених Штатів[15], Італії та Німеччині, а також для метро Нью-Йорка[16]. 1890 року його компанія була поглинена Edison General Electric[4].
У 1892 році Спрейг заснував Sprague Electric Elevator Company. Спільно з Чарльзом Праттом (Charles R. Pratt) він розробив електричний ліфт Спрейга-Пратта. Їх ліфт відрізнявся більшою швидкістю і вантажопідйомністю, ніж гідравлічні або парові ліфти. Sprague Electric Elevator Company встановила 584 ліфтів в усьому світі[17]. 1895 року Спрейг продав свою компанію, і вона стала частиною Otis Elevator Company.
Спрейг був одружений двічі — на Мері Кітінг і Харієт Чапман Джонс. У нього були три сини і дочка[4].
Помер 25 жовтня 1934 року. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.