Хвар (місто)
місто у Сплітсько-Далматинській жупанії Хорватії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
місто у Сплітсько-Далматинській жупанії Хорватії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хвар (діалект: Hvor або For, грец. Pharos, лат. Pharina, італ. Lesina) — місто та порт на острові Хвар, входить до складу Сплітсько-Далматинської жупанії в Хорватії. Населення муніципалітету налічує 4138 жителів (2001 р.), в самому місті проживає 3672 жителя, що робить його найбільшим містом на острові[2]. Місто розташоване на узбережжі бухти на півдні острова, навпроти сусідніх міст Старі Град та Єлса.
Хвар |
|||
---|---|---|---|
— Місто — | |||
Grad Hvar | |||
Порт | |||
|
|||
Координати: 43°10′ пн. ш. 16°27′ сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Сплітсько-Далматинська | ||
Острів | Хвар | ||
Уряд | |||
- Мер | П'єріно Бебіч Pjerino Bebić |
||
Площа | |||
- громада | 75,5 км² | ||
Населення (2011) [1] | |||
- громада | 4251 | ||
- місто | 3771 | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий індекс | 21450 | ||
Телефонний код(и) | 021 | ||
Вебсайт: hvar.hr | |||
Розташування міста на карті Хорватії | |||
Місто Хвар має давню і багату історію торговельного та культурного центру Адріатики. Бувши незалежною комуною у Венеційській імперії з XIII до XVIII століть, місто було важливою військово-морською базою, захищеною фортецею та оточене муром[3]. Культурне життя в місті розвивалось разом з розвитком економіки, і в місті досі діє один з найстаріших працюючих театрів Європи відкритий в 1612 р.[4] Досі зберігся побудований сім століть тому мур та багато інших споруд XV-XVII століття.
В XIX столітті місто перестає бути військовою базою, і Асоціація з Гігієни Хвару (Higijeničko društvo u Hvaru) скерувала розвиток економіки, міста, та острова в новому напряму. Одна з найперших туристських рад в Європі, асоціація була заснована 1868 р. з метою надавати «допомогу відвідувачам». Нині в місті розташовано багато готелів, галерей, музеїв, виставкових залів[5].
Мережива унікальні тим, що нитки для них витягуються з листя агави (алое), яке росте на острові.
Ці мережива, які також називають «мережива алое», в місті Хвар виготовляють тільки черниці бенедиктинського монастиря.
ЮНЕСКО включило кружевоплетение в місті Хвар в список нематеріальної культурної спадщини людства[6].
Порт Хвар знаходиться в природній бухті, захищеній Паклинськими островами з півдня, служить безпечним прихистком для човнів протягом всього року. Хвар має регулярне водне сполучення з містами Спліт, Брач, Корчула, Ластово, та Вис[7].
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4251 осіб[1], 3 з яких назвали рідною українську мову[8]. Населення самого міста становило 3771 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[9]:
Динаміка чисельності населення міста[9]:
Площа муніципалітету Хвар становить 7535 га. Крім міста Хвар, до громади також входять:
Місто розташоване на узбережжі невеличкої бухти в південній частині острова Хвар, ближче до західного краю. Навколо міста розкинувся типовий карстовий ландшафт, бідний на поверхневі джерела води незважаючи на адекватні опади. Землеробство в таких умовах потребує дбайливого збереження води та захисту ґрунтів від ерозії. Цистерни з водою в полях та в кам'яних резервуарах, особливо в терасах на схилах гір важливі для підтримки землеробства на острові[10].
Гірський хребет, який простягнувся вздовж острова фактично відгородив Хвар від поселень на півночі острова. Раніше шлях пішки відбирав декілька годин, або ж треба було добиратись морем. 2000 р. був відкритий тунель на дорозі Хвар – Старі-Град,[11] який значно спростив та пришвидшив сполучення між містами.
Узбережжя переважно круте та порізане, з невеличкими пляжами з гравію в бухтах. Острова Паклені та Галешнік захищені ландштафтні парки.
Середня річна температура становить 16,29°C, середня максимальна – 27,93°C, а середня мінімальна – 4,85°C. Середня річна кількість опадів – 714 мм.[12][13]
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 13,36 | 12,84 | 14,78 | 17,65 | 22,21 | 26,10 | 27,93 | 27,82 | 24,39 | 20,39 | 16,13 | 13,68 | |
Середня температура, °C | 9,38 | 8,86 | 10,78 | 13,67 | 18,22 | 22,12 | 24,95 | 24,84 | 21,41 | 17,43 | 13,16 | 10,73 | |
Середній мінімум, °C | 5,39 | 4,85 | 6,79 | 9,68 | 14,23 | 18,11 | 21,98 | 21,89 | 18,46 | 14,45 | 10,19 | 7,76 | |
Норма опадів, мм | 69 | 56 | 63 | 56 | 48 | 37 | 24 | 41 | 60 | 78 | 96 | 86 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 3.63 | 3.84 | 3.90 | 3.59 | 3.14 | 2.86 | 2.90 | 2.75 | 3.09 | 3.30 | 4.07 | 3.96 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5677 | 8471 | 12146 | 16795 | 20913 | 23524 | 25215 | 22159 | 16438 | 10745 | 6165 | 4814 | |
Джерело: [12][13] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.