Сплітсько-Далматинська жупанія

Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.

Сплітсько-Далматинська жупанія Splitsko-dalmatinska županija
—  жупанія  —
Прапор Герб
Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43; 17
Адміністративний центр	Спліт
Уряд
- Жупан	Анте Санадер (ХДС)
Площа
- Повна	4534 км²
Населення (2001) [1]
- Усього	463 676
- Густота	102,3/км²
Area code	021
Код ISO 3166	HR-17
Вебсайт: http://www.dalmacija.hr/
Розташування жупанії в межах Хорватії Розташування жупанії в межах Хорватії

Червоне Озеро у гірському провалі

Курортне місто Брела

Річка Цетина

Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач

Пляж «Золотий ріг» на острові Брач

Адріатичне море між Омишом і Макарською

Курорт Башка-Вода

Географія і клімат

Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Вис і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Книнською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.

Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетина (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).

На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.

Населення

Населення жупанії — 463 676 осіб^[1]. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), за даними на 2001 рік^[2].

Адміністративний поділ

Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.

Міста

Місто	Кількість жителів
Спліт	175 140
Каштела*	34 103
Солін	15 850
Макарська	13 381
Синь	11 468
Трогір	10 907
Омиш	6 565
Імотський	4 347
Хвар	3 672
Супетар	3 016
Триль	2 381
Вргораць	2 188
Старі-Град	1 906
Вис	1 776
Комижа	1 523
Врлика	959

* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Гомілиця (4075 жителів), Каштел-Камбеловаць (4505), Каштел-Лукшич (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучураць (6236) та Каштел-Штафілич (2650).

Громади

Громада	Кількість жителів
Башка-Вода	2924
Бол	1661
Брела	1771
Циста-Прово	3674
Дицмо	2657
Дугий Рат	7305
Дугополє	3120
Градаць	3615
Хрваце	4116
Єлса	3656
Клис	4367
Лечевиця	740
Локвичиці	1037
Ловреч	2500
Марина	4771
Милна	1100
Муч	4074
Нережища	868
Округ	2980
Оток	5782
Подбаблє	4904
Подгора	2884
Подстрана	7341
Постира	1553
Пргомет	797
Приморський Долаць	839
Проложаць	4510
Пучища	2224
Руновичі	2643
Сеґет	4904
Селця	1977
Сучурай	492
Сутіван	759
Шестановаць	2685
Шолта	1479
Тучепі	1763
Задвар'є	277
Загвозд	1642
Зміявці	2130

Визначні місця

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:

• Історичний центр Спліта з Палацом Діоклетіана
• Історичний центр міста Трогір
• Старіградська рівнина на острові Хвар

У гірському масиві Біоково утворено природний парк.

Серед інших визначних пам'яток:

• «Синя печера» (хорв. Modra špilja) на острові Бішево
• Острів Брач і його найвища вершина Відова гора та пляж «Золотий ріг» біля міста Бол
• Курортна «Макарська рив'єра» та її центр Макарська
• Каньйон річки Цетина
• Озера Червоне озеро і Блакитне озеро
• Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач

Економіка і промисловість

У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.

Знамениті земляки

• Маріо Анчич (*1984) — хорватський тенісист
• Бланка Влашич (*1983) — хорватська легкоатлетка
• Горан Іванишевич (*1971) — югославський і хорватський тенісист
• Ігор Тудор (*1978) — хорватський футболіст