Центральний район (Дніпро)

Центральний район — найменший з восьми районів міста Дніпра. Розташований на правому березі річки Дніпра. Площа Центрального району становить 10,403 км². Заснований у 1932 році.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Центральний район.

Центральний район
Основні дані
Країна:	Україна
Місто:	Дніпро
Утворений:	1932 рік
Населення:	67 200 осіб
Площа:	10,403 км²
Густота населення:	6460 осіб/км²
Поштові індекси:	49000
Географічні координати:	48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д.
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації:	49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42
Мапа
Центральний район у Вікісховищі

Займає західну частину центра Дніпра, зокрема місцевості колишньої катеринославської Фабрики, та прилеглі до проспектів Лесі Українки й Олександра Поля.

У районі розташовані: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада, Дніпровський річковий порт, Дніпровський річковий вокзал, залізничний вокзал Дніпро-Головний, станція метро «Вокзальна», Дніпровський автовокзал, Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпровський театр опери та балету, головний базар — Озерка, центральний парк Лазаря Глоби, стадіон Дніпро-Арена.

Історія

У травні 1932 року був створений Центральний Нагірний район. 1934 року, після загибелі С. М. Кірова, його перейменовано в Кіровський. У 1936 році з району виділено Жовтневий район, що займав території східного пагорба міста.

Згодом від Кіровського району виділили ще Бабушкінський район, на честь революціонера Бабушкіна, що кілька років працював у Катеринославі.

26 листопада 2015 року розпорядженням в.о. міського голови у рамках декомунізації перейменований на Центральний.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	26 332	37,03 %
Російська	43 988	61,85 %
Інше	795	1,12 %
Разом	71 115	100,00 %

Вулиці

Проспекти: Пилипа Орлика, Олександра Поля, Лесі Українки, Дмитра Яворницького.

Площі: Старомостова площа, Вокзальна площа.

Вулиці: Володимира Антоновича, 128-ї Бригади Тероборони, Князя Ярослава Мудрого, Княгині Ольги, Пастера, Сергія Подолинського, Миколи Руденка, Юрія Савченка, Січеславська набережна, Олександра Щербакова, Лазаря Глоби, Степана Бандери.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Посилання

• http://gorod.dp.ua/inf/geo/?pageid=154 [Архівовано 28 грудня 2004 у Wayback Machine.]

1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних