Чорна Куманія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чорна Куманія (сучасна назва Донецька конфедерація кипчаків[1]) — ханство[2], конфедерація половецьких орд на чолі з ханами з роду Ольберлю, династії Асеня резиденція яких перебувала на Дону, а за іншими даними, - на Сіверському Дінці.
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (вересень 2018) |
Чорна Куманія | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Столиця | ||||
Мови | Половецька мова Аланська мова Давньоруська мова | |||
Релігії | Тенгріанство | |||
Форма правління | Монархія | |||
Хан конфедерації орд Чорної Куманії | перший Искал | |||
останній Беркуті | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 1150 | |||
- Анексія Золотою Ордою | 1223 | |||
Вперше назва Чорна Куманія - Куманійя аль Байда було згадується арабським істориком Абу Абдаллах аль Ідрісі (1100 - 1164), який у своїх працях писав, користуючися тюрського традицію позначення сторін світу кольорами, що країна Куманія ділитися на дві великі частини: Чорну й Білу Куманію.
В історичному творі Діяння угорців що датується між 1196 й 1203 роками, згадується поділ половців на два великі об'єднання білих й чорних куманів,[3] при цьому угорський хроніст використовує назву Чорна Куманія по відношенню до держави половців.[4][5]
При цьому радянські і сучасні історики Б. А. Рибаков і С. Плетньова, Федоров-Давидов Г. А. Добродомов І. Г. Кононов А. Н. висунули теорію про поділ Куманії на два великі племінні об'єднання прото-держав.[6][7][8][9][10][11][12] При цьому історик Коновалова стверджує що Ідрісі називає Чорною Куманією прикордонні з Куманом міста.[13][5]