Loading AI tools
мова якутів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Яку́тська мо́ва (сах. саха тыла, долг. һака тыла) — мова якутів, основного населення Республіки Саха (суб'єкт РФ), тюркського народу північно-східного Сибіру і деяких прилеглих територій (Східна Азія).
Якутська мова | |
---|---|
саха тыла | |
Поширена в | Росія |
Регіон | Саха Магаданська область, Іркутська область, Красноярський край, Хабаровський край |
Носії | понад 450 тис. осіб |
Писемність | кирилиця і Sakha scriptsd |
Класифікація | Алтайська сім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Республіка Саха (Якутія) |
Регулює | Академія наук Республіки Саха |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | sah |
ISO 639-3 | sah |
Якутська мова досить відрізняється від інших тюркських мов, особливо в лексиці. Вона має багато слів, яких походження неясне (можливо, з палеоазійських мов). У якутській мові також є немало запозичених слів з монгольських мов. Через часткову русифікацію, іноді є запозичення та кальки з російської мови, усі новітні запозичення міжнародної лексики (напр., радіо).
Якутською (саха) мовою розмовляють якути і деякі нацменшини Республіки Саха-Якутія (Росія), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни — у Магаданській, Іркутській областях, у Красноярському і Хабаровському краях.
Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль лінгва франка в Східному Сибіру, тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону — долгани, евени, евенки, юкагіри тощо; крім того поширеними явищами є білінгвізм і багатомовність — російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо.
Чисельність носіїв якутської мови за даними препису населення РФ 2002 року — 456 288 осіб.[1]
Якутська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї. У якутській мові виділяють три групи говорів:
Долганські говори найчастіше розглядаються як окрема долганська мова (долг. дулҕан тыла), що разом з якутською мовою творить якутську мовну підгрупу.[2]
Якутська мова є однією з периферійних тюркських мов, що тривалий час перебувала в тісному контакті з монгольськими, тунгусо-маньчжурськими і частково палеоазійськими мовами, що загалом у порівнянні з рештою тюркських мов визначає її значні (крім синтаксису) відмінності від них. Разом з тим якутська мова є однією з найбільш вивчених на сьогодні тюркських мов.
Прикметними особливостями якутської мови є:
Іменники мають форми множини й однини. Множина утворюється за допомогою суфікса -лар, який може виникати як -лар, -лэр, -лөр, -лор, -тар, -тэр, -төр, -тор, -дар, -дэр, -дөр, -дор, -нар, -нэр, -нөр, або -нор, залежно від попередніх приголосних і голосних. Множина використовується лише тоді, коли йдеться про декілька речей разом, а не під час визначення суми. Іменники не мають роду.
Звук основи (кінцевий) | Варіанти афікса | Приклади |
---|---|---|
Голосні, л | -лар, -лэр, -лор, -лөр | Кыыллар (звірі), эһэлэр (ведмеді), оҕолор (діти), бөрөлөр (вовки) |
к, п, с, х | -тар, -тэр, -тор, -төр | Аттар (коні), күлүктэр (тіні), оттор (трави), бөлөхтөр (групи) |
й, р | -дар, -дэр, -дор, -дөр | Баайдар (багаті), эдэрдэр (молоді), хотойдор (орли), көтөрдөр (птахи) |
м, н, ҥ | -нар, -нэр, -нор, -нөр | Кыымнар (іскри), илимнэр (мережі), ороннор (ліжка), бөдөҥнөр (великі) |
Також існують деякі неправильні форми множини іменників, напр. уол (хлопець; син) > уолаттар, кыыс (дівчина; дочка) > кыыргыттар.
Якутська мова має вісім відмінків: Називний, знахідний, давальний, розділовий, відкладний, орудний, спільний та порівняльний.
Приклад:
Відмінок | эйэ (мир) | Український відповідник | уот (вогонь) | Український відповідник |
---|---|---|---|---|
Називний | эйэ | мир | уот | вогонь |
Знахідний | эйэни | мир | уоту | вогонь |
Давальний | эйэҕэ | мирові | уокка | вогневі |
Розділовий | эйэтэ | — | уотта | — |
Відкладний | эйэттэн | — | уоттан | — |
Орудний | эйэнэн | миром | уотунан | вогнем |
Спільний | эйэлиин | — | уоттуун | — |
Порівняльний | этэтээҕэр | — | уоттааҕар | — |
Особові займенники в якутській мові розрізняють першу, другу і третю особи, а також однину і множину.
Відмінок — түhүк | Однина | Множина | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
1-а особа | 2-а особа | 3-я особа | 1-а особа | 2-а особа | 3-я особа | |
Я | Ти | Він/Вона | Ми | Ви | Вони | |
Називний — төрүөт | мин | эн | кини | биһиги | эһиги | кинилэр |
Розділовий — араарыы | — | — | — | — | — | — |
Давальний — сыһыарыы | миэхэ | эйиэхэ | киниэхэ | биһиэхэ | эһиэхэ | кинилэргэ |
Знахідний — туохтуу | миигин | эйигин | кинини | биһигини | эhигини | кинилэри |
Відкладний — таһаарыы | миигиттэн | эйигиттэн | киниттэн | биһигиттэн | эһигиттэн | кинилэртэн |
Орудний — туттуу | миигинэн | эйигинэн | кининэн | биһигинэн | эһигинэн | кинилэринэн |
Спільний — холбуу | миигинниин | эйигинниин | кинилиин | биһигинниин | эһигинниин | кинилэрдиин |
Порівняльний — тэҥнии | миигиннээҕэр | эйигиннээҕэр | кинитээҕэр | биһигинээҕэр | эһигиннээҕэр | кинилэрдээҕэр |
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нуул | биир | икки | үс | түөрт | биэс | алта | сэттэ | аҕыс | тоҕус | уон | |
11 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | 1000 | |
уон биир | сүүрбэ | отут | түөрт уон | биэс уон | алта уон | сэттэ уон | аҕыс уон | тоҕус уон | сүүс | тыһыынча (муҥ) |
В історії якутської писемності виділяється 4 етапи:
Сучасна абетка якутської мови — на основі кирилиці з використанням 5 додаткових літер: Ҕҕ, Ҥҥ, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонги: уо, ыа, иэ, үө.
А а | Б б | В в | Г г | Ҕ ҕ | Д д | Дь дь | Е е |
Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Л л | М м |
Н н | Ҥ ҥ | Нь нь | О о | Ө ө | П п | Р р | С с |
Һ һ | Т т | У у | Ү ү | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч |
Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Якутська Кирилиця | IPA | Примітки |
---|---|---|
А а | /a/ | |
Б б | /b/ | |
В в | /v/ | лише в мовних запозиченнях |
Г г | /g/ | як українське «Ґ» |
Ҕ ҕ | /ɣ, ʁ/ | «Г з гаком», як українське «Г» |
Д д | /d/ | |
Дь дь | /ʤ/ | «Д з м'яким знаком» (дзвінке «Ч», як укр. «Дж») |
Е е | /e, je/ | лише у мовних запозиченнях |
Ё ё | /jo/ | лише у мовних запозиченнях |
Ж ж | /ʒ/ | лише у мовних запозиченнях |
З з | /z/ | лише у мовних запозиченнях |
И и | /i/ | |
Й й | /j, j̃/ | йот |
К к | /k, q/ | |
Л л | /l/ | |
М м | /m/ | |
Н н | /n/ | |
Ҥ ҥ | /ŋ/ | Лігатура «НГ» (задньоязичне «Н») |
Нь нь | /ɲ/ | «Н з м'яким знаком» (м'яке «Н») |
О о | /o/ | |
Ө ө | /ø/ | «О з перекладиною» (як німецьке «Ö») |
П п | /p/ | |
Р р | /r/ | |
С с | /s/ | |
Һ һ | /h/ | як англійське «H» (з придиханням) |
Т т | /t/ | |
У у | /u/ | |
Ү ү | /y/ | «Пряма У» (як німецьке «Ü») |
Ф ф | /f/ | лише у мовних запозиченнях |
Х х | /x/ | |
Ц ц | /ʦ/ | лише у мовних запозиченнях |
Ч ч | /ʧ/ | |
Ш ш | /ʃ/ | лише у мовних запозиченнях |
Щ щ | /ɕ/ | лише у мовних запозиченнях |
Ъ ъ | [-] | лише у мовних запозиченнях |
Ы ы | /ɯ/ | |
Ь ь | [-] | лише у мовних запозиченнях |
Э э | /e/ | |
Ю ю | /ju/ | лише у мовних запозиченнях |
Я я | /ja/ | лише у мовних запозиченнях |
Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом російських козаків-першопрохідців з сер. XVII — до сер. XVIII ст.ст. починається тривалий процес впливу російської на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення писемності для неї в цей період не ідеться.
Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів якутів і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги нідерландського мандрівника Ніколаса Вітзена (Nicolaas Witsen, *1641-†1717). Цей амстердамський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці XVII ст. Сибір і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною нідерландською мовою «Північна і Східна Тартарія» (нід. Noord en Oost Tartarye), яка вийшла друком у 1692 році. У ній, зокрема, автор помістив 35 якутських слів, 29 числівників і навіть молитву «Отче наш» якутською. Перевидана у 1705 і 1785 рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для Західної Європи з якутської тематики та їхньої мови.
У XIX ст. задля запису якутських текстів. а також перекладної місіонерської літератури використовувались декілька різних абеток на основі кирилиці. Саме в період кін. XIX ст. — поч. ХХ ст. сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови фольклору).
В 1917 році нову якутську абетку на основі МФА створив Семен Новгородов. Спочатку він містив лише великі літери, а також знак : для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних).
В 1924 році цю абетку було реформовано. Пізніше по декількох змінах урешті-решт у 1929 році цю абетку було замінено на уніфіковану тюркську абетку.
Однак у 1939 році латинську абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну кириличну основу з додатковими літерами.
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти тюркських. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом О. Н. Бетлінгком (опубліковано німецькою в Петербурзі в 1851 році; в 1990 видано російською). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, 1908), Г. У. Ергіса, Д. Хітрова, С.В.Ястремського, пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університету.
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату літературу, її сучасний стан як державної у Республіці Саха закріплено на законодавчому рівні[5].
Якутською видаються преса, наукова та навчальна, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться радіо- і телемовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у вишах (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в Інтернеті, в т.ч. фунціонує розділ Вікіпедії[6].
У 2005 році Маріанна Беерле-Моор (Marianne Beerle-Moor), директор Інституту з перекладу Біблії (Institute for Bible Translation) була відзначена орденом за переклад якутською Нового Заповіту[7].
«Заповіт» Тараса Шевченка якутською мовою переклав якутський радянський поет Георгій Васильєв.
Өллөхпүнэ, көмүҥ миигин |
Кини Украина устун |
Миигин көмөөт, өпө туруҥ. |
Джерело: Українська бібліотека
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.