Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Янанебібув» — другий студійний альбом українського гурту «Океан Ельзи», виданий 21 лютого 2000 року лейблом «Nova Records» та перевиданий 2003 року лейблом «Lavina Music».
Янанебібув | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Студійний альбом | |||||||
Виконавець | Океан Ельзи | ||||||
Дата випуску | 21 лютого 2000 | ||||||
Записаний | 1999 — 2000 | ||||||
Жанр | рок поп-рок | ||||||
Тривалість | 42:49 | ||||||
Мова | українська | ||||||
Лейбл | |||||||
Продюсер | Євген Ступка | ||||||
Хронологія Океан Ельзи | |||||||
|
Презентація альбому відбулася 14 січня 2000 року у галереї «Лавра»[1][2]. Пісні «Кавачай» і «Коли тебе нема» прозвучали у фільмі Олексія Балабанова «Брат 2», що відразу зробило групу дуже популярною в Росії.
Стандартне видання[3] | ||||
---|---|---|---|---|
# | Назва | Автор слів | Автор музики | Тривалість |
1. | «Янанебібув» | Святослав Вакарчук | Юрій Хусточка Святослав Вакарчук | 3:19 |
2. | «Той день» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 3:58 |
3. | «Мало мені» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук Павло Гудімов | 5:06 |
4. | «Сосни» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 4:31 |
5. | «Кавачай» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук Павло Гудімов | 4:39 |
6. | «Відпусти» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 3:52 |
7. | «Африка» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 4:25 |
8. | «Поясни» | Павло Гудімов | Павло Гудімов | 3:39 |
9. | «Фіалки» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 3:43 |
10. | «Коли тебе нема» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 3:17 |
11. | «Етюд» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 3:19 |
Загальна тривалість 42:49 |
Бонус | ||||
---|---|---|---|---|
# | Назва | Автор слів | Автор музики | Тривалість |
12. | «Там, де нас нема» | Святослав Вакарчук | Святослав Вакарчук | 2:22 |
Загальна тривалість 45:11 |
Святослав Вакарчук дав такі коментарі до пісень:[4][5]
Одна з моїх улюблених пісень. Дуже енергетично сильна. Ритм такий жорсткий, дуже фанковий. І я там співаю — суміш регі та української народної музики. Ну, і гарний приспів, мені страшенно подобається. Це пісня студійна. Ми всі в студії сіли та зробили її.
Коли на концерті барабани вступають, мені аж мурашки по шкірі. Хоча насправді нічого такого не планувалося. Звичайна пісня була. Що називається, вдало зробили. Я теж її придумав в студії. Слова «той день» я придумав, тому що вони красиво співалися.
Ні, не найулюбленіша, одна з трьох. Там струнний квартет. Дуже мелодійна. Куплет тихенький — тихенький, а потім в приспіві такий вибух — «мало, мало, мало мені!». Про Біллі Голідей мої улюблені слова є. Я її дуже люблю. Уявляв собі настрій «Someday You Come Alone…», 30—ті роки, голос такий.
Я написав її, коли йшов по вулиці у Львові. Пісня вийшла з бажання зробити щось не рок-н-рольне, а таке — мало не джангл. А потім джангл пішов кудись разом з текстом. Тому що текст був абсолютно ліричним. Ну і вирішили залишити так, як є. Дуже вдало вийшло, що ми її записали раніше всіх інших, у Вінниці. Там є така цікава студія, з кам'яними кімнатами. Англійці будували. Осіння пісня. Там мандоліна є, «Родес» вперше — саме звідти пішла.
Пісня дуже автобіографічна. Про те, як розчаровуєшся в близькій людині. Здавалося, що вона дуже хороша, і вона завжди говорить, що вона не така, як усі, і ти думаєш, що вона не така, як усі. А виходить, що вона звичайна людина. І там фраза в кінці — «не така, як всі» — жорстока, з іронією. У мене було одне таке розчарування в житті. Пісня дуже стара. А починається вона з дуже прикольних блатних акордів під таку гугняву гітару.
Цю пісню Євген спродюсував сам. Його аранжування. Теж струнний квартет. Дуже особиста пісня. Вона така справжня. Мені подобається мелодія, яка вийшла. Так красиво! Текст звичайний. Я б навіть сказав попсовий — про кохання. Але є одна добра рима «ти моя — не моя». Тут все зрозуміло. Пісня про те, що дівчина недосяжна для тебе, але ти в неї закохався та просиш, щоб вона тебе відпустила.
Стара наша пісня, 96-го року — написана через рік після нашого утворення. Її у всіх країнах світах однаково добре сприймають. Там посередині все в телефонну трубку, як у Portishead. Голос через дисторшн. Модні речі всякі. Познущалися наді мною, як могли.
Пісня, яку написав Паша. І слова, і музику. Мені про неї важко щось сказати, бо це його пісня. Я зрозумів, нарешті, як це важко — заспівати чужу пісню. Вона з загорнутим текстом — для людини, яка пише пісню вперше. Але хороша.
Єдиний політичний текст. Там просто є слова «Мінімум волі за мінімум долі / На мінному полі фіалки не цвітуть». Мені сподобалася така метафора. «Ти кажи „так“, або „нi“, або „так“, або „нi“, або „так“ — чим тобі не любов? Залишили нам день неонової весни. Здати сказали кров». Вона дуже антивоєнна. Там приспів: «Де ми є? Хто ми є? Плаваєм, поки є сили. І летять, як горять, Наші дні. Нам довго лишилось чи ні?». Я офігів чесно від того, що скрізь така фігня — то Чечня, то Югославія. Я взагалі аполітична людина, але от один раз мене пробило. Пісня дуже підходить по музиці до решти пісням, і ми вирішили його ввімкнути.
Звичайний такий Police. Чекаєш дівчину, її все немає, нервуєш, злишся. Нічого такого.
Це моя сама—сама улюблена пісня. Я знаю, що вона зовсім не концертна, але я не можу не співати її. Вона під гітару, тільки наприкінці з'являються барабанчики. Я вважаю, що це найкраще, що я придумав у своєму житті, та найкраще, що я заспівав у своєму житті на записи. Вона остання, непопсова, однотонна. Це дуже глибока річ. Не знаю, переживали ви таке вже — коли розумієш, що ти з людиною поруч, але вже все по інерції, і це тисне на тебе. Людину поважаєш і боїшся щось змінити, вже в муку все собі робиш. І ось цей стан — погано без неї і погано з нею.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.