4-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

4-й драгунський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини. Повна назва: K.u.k. Oberösterreichisch-Salzburgisches Dragoner-Regiment «Kaiser Ferdinand I.» Nr. 4 (від 1867 року). Дата утворення — 1672 рік, заснований як полк кірасирів.

• З 1769 до 1798 — 12-й кавалерійський полк.
• З 1798 до 1802 — 2-й полк кірасирів.
• З 1802 до 1867 — 4-й полк кірасирів.
• З 1867 — 4-й полк драгунів.

Верхньоавстрійсько-зальцбурзький полк драгунів Фердинанда І №4
нім. K.u.k. Oberösterreichisch-Salzburgisches Dragoner-Regiment «Kaiser Ferdinand I.» Nr. 4
На службі	1672 — 1918
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Вид	Збройні сили Австро-Угорщини
Тип	Кавалерія (Драгуни)
Чисельність	полк
У складі	21-ша кавалерійська бригада 4-та кавалерійська дивізія 11-й корпус
Війни/битви	Франко-голландська війна 1672—1678, Антигарбсбургське повстання в Угорщині, Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Війна Аугсбурзької ліги, Австро-турецька війна (1716-1718), Війна четверного альянсу, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Російсько-турецька війна (1787—1792), Наполеонівські війни[1], Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Австро-Прусська війна[2], Перша світова війна.

Казарми драгунів у Вельсі

Казарми драгунів у Енсі

Почесний шеф — Фердинанд І (з 1895). До цього полк називався — 4-ий полк ерцгерцога Альбрехта (з 1875 до 1895).

Склад полку

Штаб

Допоміжні служби:

• взвод розвідників (піонерів)
• телеграфна служба
• допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

• 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку — Енс і Вельс.

Національний склад полку (липень 1914) — 99 % німців, 1 % інших.^[3]

Мова полку (липень 1914) — німецька.

Інформація про дислокацію

I.	II.	III.
1673 Еґер 1679—1682 Розподілений по Богемії 1698—1703 Розподілений по Семиграддю 1714—1716 Ноград (жупа) і Гемер (жупа) 1718 Дебрецен 1727—1734 Банат 1735—1741 Юліх-Берґ (герцогство) 1739—1741 Оденбург іВеспрем 1745 Шарош (жупа і жупа Гемер 1751 Ґран 1752 Сатмар 1754—1756 Белюша 1763 Розенау 1766 Мішкольц 1768 Верпелет 1773 Розенау 1775 Дебрецен	1777—1778 Санкт-Петер 1779 Мор 1782 Чаквар 1787 Мор 1790 Штульвайсенберґ і Мор 1791—1793 Брандіс 1798—1799 Ґюнс 1801 Печвар 1803 Відень 1804—1806 Марія-Терезіополь 1807 Дьєндьєш 1808—1809 Ґросвардайн 1810 Мор 1811 Тотіс, потім Ловашберени 1812—1813 Веспрем 1814—1815 Брандіс 1816 Відень	1817 Санкт-Георген 1847—1848 Відень 1849 Чеґлед 1850 Ньїредьгаза 1852 Мор 1854 Галичина 1855—1859 Кечкемет 1859 Нойхойзель 1863—1866 Санкт-Георген 1866 Ньїредьгаза 1867 Надькалле 1808 Надь-Кароли 1871 Енс 1873 Вельс 1886 Енс 1892 Відень 1903—1908 Марбурґ

• 1914 рік — керівництво полку і І-ий дивізіон (2-ий і 3-ій ескадрони) — у Енсі, ІІ-ий дивізіон і 1-ий ескадрон І-го дивізіону — у Вельсі^[4] Інженерний взвод у Енсі.
• 1914 — входить до складу ІІ корпусу, 18 Бригада кавалерії

Командири полку

• 1859: Людвіг Хоенльое-Лянгенбург^[5]
• 1879: Едуард Паар^[6]
• 1908: Александр Печіх^[7]
• 1914: Віктор Сесслєр фон Херцінгер^[8]

Див. також

• Драгуни (Австро-Угорщина)

Примітки

1. Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
2. Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
3. Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 9 січня 2012.
4. Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 9 січня 2012.
5. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
6. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
7. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2012.
8. - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 січня 2012.

Джерела

• Alphons von Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
• Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
• B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
• Juliusz Bator — «Wojna Galicyjska», Kraków 2008, ISBN 978-83-7396-747-2. (пол.)
• Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.
• Maximilian Ehnl, Edwin Sacken. Österreich-Ungarns letzter Krieg. 1914—1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, 1930 (нім.)