New Horizons
космічний зонд НАСА для дослідження Плутону / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Нью-Горайзонс» («Нові горизонти», «Нові обрії», англ. New Horizons) — міжпланетний космічний зонд, побудований за космічною програмою НАСА «New Frontiers»[1]. Спроєктований Лабораторією прикладної фізики[en] Університету Джонса Гопкінса і Південно-Західним дослідним інститутом[en], командою під керівництвом Алана Стерна[en][2] космічний апарат був успішно запущений у 2006 році з головною метою — здійснити пролітне дослідження системи Плутона у 2015 році, і, другорядною метою — здійснити проліт повз один або кілька об'єктів поясу Койпера[3][4][5][6][7]. Це п'ятий штучний об'єкт, який досяг швидкості, достатньої, щоб залишити Сонячну систему.
Нові обрії | |
---|---|
Модель космічного зонда «Нові обрії» | |
Основні параметри | |
Повна назва | New Horizons |
COSPAR ID | 2006-001A |
Організація | США НАСА |
Тип апарата | дослідження Плутона та його супутників |
Проліт | Юпітер, Плутон |
Дата прольоту |
28 лютого 2007 року (Юпітер) 14 липня 2015 року (Плутон) |
Нині рухається до | Аррокот |
Дата запуску | 19 січня 2006 року 19:00 UTC |
Ракета-носій | «Атлас-5» 551 |
Космодром | США мис Канаверал |
Тривалість польоту | в польоті 18 років, 2 місяці, 27 днів |
Технічні параметри | |
Маса | 478 (77 — паливо) |
Розміри | 2,2 × 2,7 × 3,2 м |
Потужність | 228 Вт |
Джерела живлення | радіоізотопний термоелектричний генератор |
Час активного існування | 15—17 років |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | New Horizons |
Апарат «Нью-Горайзонс» був запущений 19 січня 2006 року з бази ВПС США на мисі Канаверал ракетою-носієм Atlas V і досягнув швидкості 16,26 км/с (58 500 км/год). Під час запуску це був найшвидший космічний апарат, запущений із Землі за всю історію[8], 12 серпня 2018 року цей рекорд перевищив[9] апарат Parker Solar Probe[10]. Після прольоту повз астероїд 132524 APL зонд «Нью-Горайзонс» попрямував до Юпітера і пролетів повз нього 28 лютого 2007 року на відстані 2,3 млн км. Гравітаційний маневр біля Юпітера дав змогу збільшити швидкість апарата, а також випробувати головні наукові інструменти зонда, надіславши на Землю дані щодо атмосфери, супутників і магнітосфери планети.
Більшість подорожі після прольоту Юпітера апарат подолав у режимі гібернації для збереження бортових систем, за винятком коротких річних перевірок[11]. 15 січня 2015 року «Нью-Горайзонс» розпочав етап наближення до Плутона.
14 липня 2015 року об 11:50 UTC міжпланетний космічний зонд пролетів систему Плутона на відстані 12 500 км від поверхні[12][13], здійснивши перше дослідження космічним апаратом карликової планети[6][14]. 25 жовтня 2016 року о 21:48 UTC від космічного апарата «Нью-Горайзонс» були отримані останні записані дані щодо прольоту Плутона[15]. Завершивши обліт Плутона[16], станція здійснила маневр у напрямку до об'єкта поясу Койпера Аррокот (2014 MU69)[17][18][19]. У серпні 2018 року НАСА повідомило про ознаки «водневої стіни», яка оточує Сонячну систему. Вперше схожі дані були зафіксовані у 1992 році двома космічними зондами «Вояджер»[20][21]. Апарат успішно здійснив проліт астероїда Аррокот 1 січня 2019 року о 05:33 UTC[22].